Редько Є. О. Типи і способи номінування осіб в українських арґотичних системах.

Об'єкт - українські арґотичні системи. Мета - визначення особливостей називання осіб, його структурно-семантичної своєрідності в українських арґотичних системах. Методи - описовий, зіставний, структурно-семантичний аналіз, компонентний, статистичний. Дисертацію присвячено вивченню називання осіб в українських арґотичних системах. На підставі зарубіжних і вітчизняних лінгвістичних праць розглянуто опозицію арґо-жарґон-сленґ, окреслено місце арґо в субстандартній системі української мови, його статус, основні та допоміжні функції. З'ясовано семантико-структурну своєрідність особового назовництва в українських історичних соціолектах, проаналізовано основні типи і способи семантичного, фраземного і словотвірного номінування осіб у національних арґо, виявлено їхні особливості порівняно з загальномовною номінативною нормою. Особливу увагу приділено дослідженню моделей і засобів називання осіб в арґо, установленню їхньої активності та ступеня зреалізованості в різних соціолектних середовищах. Запропоновано й уточнено низку арґотичних етимологій, уперше в українському мовознавстві здійснено спробу встановити походження унікальних ("арґотичних") словотворчих формантів, їхнє функційне та прагматико-конотаційне навантаження. У роботі закцентовано на закономірностях і тенденціях особового називання в арґо, мовних і позамовних чинниках цього процесу, що уможливило загальний висновок про системність аналізованого явища. Сфера - навчальний процес.