Полиця Т. Д. Фразеологічна та паремійна об'єктивація концепту "думка" в українській мові

У дисертації на матеріалі українських фразеологізмів, прислів'їв та приказок уперше проаналізовано фразеолого-паремійну об'єктивацію концепту "думка" в українській мові, розроблено й застосовано власну методику її дослідження, описано засоби репрезентації концепту в науковій і наївній КС, запропоновано модель зонально-градуальної структури його номінативного поля, зокрема термінологічного, діалектної актуалізації, асоціативного, власне фразеологічного та паремійного в кореляції з градацією семантичної структури лексеми думка. Проаналізовано динаміку її семантичного розвитку. У фразеолого-паремійному полі концепту "думка" виявлено й зонально-градуально структуровано базові (змістові) й нові смислопороджувальні когнітивні, семантичні, метафоричні й метонімічні моделі його об'єктивації в українській мові, на основі яких формулюються фразеологічні та паремійні значення. Віднаходження у фразеологічних і паремійних одиницях смислопороджувальних когнітивних моделей "думка - суб'єкт думання", "думка - інтелектуальна властивість особистості", "думка - вмістилище", "думка - інструмент думання", "дума - об'єкт, яким можна володіти", "думка - об'єкт мисленнєвого процесу" дає підстави для цілком обґрунтованого формулювання нових значень слова думка, їх фіксації у словниках та укладання на цій основі не лише тематичного словника українських фразем і паремій, а й словника концептів української мови.