Ковальчук Д. Ю. Діагностика та лікування стенозуючого лігаментиту пальців кисті

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U002808

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

31-05-2016

Спеціалізована вчена рада

Д26.606.01

Анотація

Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання важливого наукового питання - поліпшення діагностики та лікування стенозуючого лігаментиту пальців кисті. Оцінка віддалених результатів лікування пацієнтів обох груп проводилася на підставі даних клінічних, інструментальних методів дослідження, а так само за методикою DASH. У цілому було проведено аналіз результатів лікування у 207 (100,0%) пацієнтів зі стенозуючим лігаментитом пальців кисті, з них було 159 (76,4%) пацієнтів основної групи і 48 (23,6%) - контрольної. При використанні оперативного лікування у пацієнтів обох груп отримані тільки відмінні (84%) і добрі (16%) результати лікування. За даними статистичного опрацювання виявили, що показник середнього термину від початку захворювання до одужання в основній групі склав 274,7±25,1 днів, у контрольній - 281,7±10,8 днів. Середній термін від початку захворювання до одужання у дітей основної групи був 248,2±64,6 днів, у контрольній - 370,0±73,3 дня, що на 33% довше (p <0,05). Особливо цікаві дані отримані при аналізі залежності давності захворювання від стадії процесу. Так, згідно оцінки за Волковою, результати лікування хворих з третьою стадією СЛПК достовірно (р<0,05-0,001) відрізняються від хворих з другою стадією як в контрольній, так і в основній групах. Крім того, ці дані свідчать про неефективність консервативного лікування хворих з третьою стадією розвитку процесу. При цьому слід підкреслити, що ефективність хірургічного лікування СЛПК залишається високою як у другій, так і в третій стадіях, з відсутністю достовірних межстадійних відмінностей результативності лікування (р> 0,05). Застосування запропонованої нами сучасної комплексної методики лікування стенозуючого лігаментиту пальців кисті, яка включає в себе оперативне лікування з подальшим фізіофункціональним лікуванням має значну перевагу перед традиційними методиками. Завдяки їй вдалося значно покращити результати лікування хворих основної групи і знизити тривалість лікування, поліпшити соціально-трудову адаптацію пацієнтів після лікування.

Файли

Схожі дисертації