Юхимчук О. А. Лікування переломів стегнової кістки з використанням імплантатів з цирконієво-титанового сплаву

Дисертація містить новий підхід до розв'язання важливого питання травматології та ортопедії - поліпшення лікування переломів стегнової кістки на основі дослідження особливостей перебігу репаративного остеогенезу при застосуванні імплантатів з модулем пружності, що наближений до показників кісткової тканини. Було проведено аналіз результатів експериментальних досліджень на 36 статевозрілих кроликах. Створена біомеханічна модель перелому стегнової кістки. Тварини були розділені на 4 групи: 1 група - контрольна - оперативні втручання не проводилися; 2 група - тварини, у яких перелом стегнової кістки був фіксований інтрамедулярним стержнем з нержавіючої сталі 316L; 3 група - фіксований інтрамедулярним стержням зі сплаву ВТ-6; 4 група - з Zr-Ti-сплаву. При морфологіому дослідженні макропрепаратів виявлено, що перебіг репаративного остеогенезу, в цілому, не відрізняється в різних групах тварин, однак, існують відмінності в структурно-функціональному стані сформованих кісткових регенератів, а саме - застосування Zr-Ti сплаву для остеосинтезу перелому наближає розмір кістково-мозкового шару стегнової кістки і середня кількість центральних судинних каналів в регенераті до показників нормальної кісткової тканини. Аналіз даних комп'ютерного моделювання показав, що найменші відмінності в характері розподілу напружено-деформованого стану стегнової кістки виявлено при використанні металофіксаторов з Zr-Ti сплаву - 37,2 МПа (54,74 МПа в нормі) в медіальній частині діафізу. Встановлено, що використання інтрамедулярних фіксаторів, виготовлених із сплавів 316L і ВТ-6 достовірно зменшує можливість пружних деформацій кістки, що може бути причиною утворення stress-shielding синдрому. У роботі науково обґрунтовано переваги використання імплантатів з модулем пружності, наближеним до модуля пружності кісткової тканини, що вирішую актуальну задачу щодо підвищення ефективності лікування переломів стегнової кістки.