Об'єкт дослідження: прооксидантно-антиоксидантний та вітамінний статуси при ХП. Мета дослідження: оптимізація діагностики і комплексного лікування хронічного панкреатиту шляхом оцінки клініко-патогенетичних особливостей порушень вітамінного і прооксидантно-антиоксидантного статусу та їх корекції при включенні медикаментозних і фізіотерапевтичних засобів. Методи дослідження: клініко-анамнестичний; антропометричні: індекс маси тіла (ІМТ), товщина шкірно-жирової складки над трицепсом (ШЖСТ), об'єм м'язів плеча (ОМП); ультразвукове дослідження (УЗД) ПЗ; біохімічні: глюкоза крові, малоновий альдегід (МА), супероксиддисмутаза (СОД), SH групи, каталаза, церулоплазмін, протеолітична активність плазми (ПРА), калікреїн (КК), прекалікреїн (ПКК), ?1-інгібітор протеїназ (?1-ІП), ?2 макроглобулін (?2-МГ), активність кінінази-ІІ, ретинол, токоферол, аскорбінова кислота, тіамін, піридоксин; імуноферментні: фекальна ? еластаза, CD3, CD72, CD4, CD8, CD16, сироваткові імуноглобуліни (Ig) основних класів (M, G, A), активність системи комплементу, вітаміну D 25-OHD. Наукова новизна отриманих результатів: Вперше було визначено вплив явищ вітамінної недостатності та активації процесів пероксидації на формування зовнішньосекреторних порушень ПЗ, трофологічних розладів (білковий обмін, анемічний синдром, клітинний і гуморальний імунітет, загальний та специфічний протеоліз) при ХП. Вперше запропоновано нові комплексні медикаментозні та немедикаментозні програми лікування встановлених порушень для використання в практиці лікарів різних спеціальностей, а особливо для лікарів загальної практики-сімейної медицини. Вперше було оцінено якість життя хворих на ХП з порушенням вітамінного та прооксидантно-антиоксидантного статусу в динаміці лікування, а також ефективність диспансерного спостереження та реабілітації хворих на ХП. Встановлено, що використання в комплексному лікуванні та реабілітації хворих на ХП амінокислотного комплексу з вітамінами та курсу динамічної електронейростимуляції за запропонованою схемою сприяє статистично значимому регресу гіповітамінозів, оксидативного стресу, оптимізації загального та специфічного протеолізу, а також корекції трофологічних параметрів (білкового статусу, анемії, клітинного та гуморального імунітету) у порівнянні з групою пацієнтів, яка отримувала загальноприйнятий лікувальний комплекс, а також дозволяє скоротити термін тимчасової втрати працездатності, зменшити кількість загострень, покращити фізичні та психологічні параметри якості життя за шкалами опитувальників SF-36 та GSRS.
