Рибін М. С. Обґрунтування ефективності та безпеки використання ТАР-блоку після абдомінальної гістеректомії.

Дисертаційна робота присвячена покращенню ефективності післяопераційного знеболення пацієнток після абдомінальної гістеректомії. Проведено комплексне дослідження впливу різних методик післяопераційного знеболення на показники центральної і периферичної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, функціональної активності ВНС, гормонально-метаболічного статусу. В результаті проведених досліджень доведено, що методики пролонгованого ТАР-блоку та епідуральної аналгезії забезпечують адекватне знеболення після оперативного втручання на відміну від "традиційних" методів післяопераційної аналгезії. Вперше встановлено, що застосування пролонгованого ТАР-блоку характеризується стабільними показниками гемодинаміки та функції зовнішнього дихання, ніж при подовженій ЕДА. Підтверджено, що системне введення опіатів та НПЗЗ "за потребою" забезпечує помірний рівень контролю післяопераційного больового синдрому в стані спокою та є недостатнім для повноцінної активізації пацієнтів. Застосування пролонгованого ТАР-блоку супроводжувалось зменшенням ризику виникнення ускладнень післяопераційного періоду. Перевагами використання ТАР-блоку на відміну пролонгованою ЕДА є відсутність моторного блоку, що покращує умови ранньої активізації пацієнток. Отримані результати дозволили науково обґрунтувати необхідність застосування пролонгованого ТАР-блоку для післяопераційного знеболення з метою покращення результатів хірургічного лікування.