Бойко І. О. Функціональна сфера апелятивності у сучасному українському розмовному дискурсі

У дисертаційній роботі проведено багатоаспектний аналіз семантичних, функціональних і комунікативних характеристик апелятива, який дозволив виявити структурно-граматичні, семантичні, комунікативно-прагматичні особливості його функціонування в сучасному українському розмовному дискурсі. У дослідженні використовується термін комунікативної лінгвістики - апелятив, який розглядається у роботі через співвідношення категорій: апеляція - апелятивність - апелятивна сфера - апелятив - вокатив. Обґрунтовується теза про те, що у структурі комунікативної ситуації на рівні дискурсу апелятив наділений такою важливою ознакою як синкретизм його функцій, їх взаємодетермінованість і взаємопроникність. Основна увага звернена на функціонування кличного відмінка в українському розмовному дискурсі. У роботі підтверджено гіпотезу щодо: 1) утвердження в сучасному українському розмовному дискурсі вокатива (іменник у формі кличного відмінка та кодифікована форма номінатива в апелятивній функції) як основного виразника апелятивності - аналіз матеріалу засвідчує 59% нормативних форм; 2) залежності вибору прескриптивної форми як від власне мовних чинників, так і від екстралінгвістичних показників - найбільший вплив мають структурна ознака апелятива, закон дії мовної аналогії та гендерна маркованість апелятивного висловлювання