Ліщук Т. Д. Вербалізація концепту 'зовнішність людини' в художньому мовленні ХХ - початку ХХІ ст.

Дисертацію присвячено з'ясуванню способів і засобів вербалізаціі? концепту 'зовнішність людини' на матеріалі творчості В. К. Винниченка, М. П. Стельмаха, Ю. І. Андруховича. З'ясовано сутність поняття "концепт" у сучасній лінгвістиці, проаналізовано різні погляди щодо структури концепту, визначено змістове наповнення поняття "зовнішність людини". Запропоновано універсальну класифікацію концепту 'зовнішність людини', здійснено поділ концептів за ступенем інтеграції семантичних структур на базові концепти, підконцепти, мікроконцепти, сегменти та елементи, що підпорядковані вершинному суперконцепту, або мегаконцепту. У структурі концепту 'зовнішність людини' виокремлено 6 підконцептів, 28 мікроконцептів, 34 сегменти та 14 елементів. У процесі дослідження встановлено, що використання портретного опису у творах авторів має різний характер. В. К. Винниченко-модерніст гарною зовнішністю наділяє людей із негативними рисами характеру й навпаки. У М. П. Стельмаха-соцреаліста внутрішня і зовнішня краса / непривабливість головних героїв є прямо пропорційною, а в ідіостилі Ю.І.Андруховича-постмодерніста в репрезентації зовнішності персонажів основний акцент зроблено на одязі та аксесуарах. Отже, портретна характеристика героя в художньому тексті - це невід'ємний компонент будь-якого твору, бо саме вона допомагає уявити персонажа, виробити ставлення до нього, сприйняти чи засудити його манеру поведінки, висловлення тощо.