Яслик В. І. Вербалізація евіденції в сучасній українській літературній мові.

Дисертація присвячена дослідженню евіденції в сучасній українській літературній мові. Комунікативно зумовлені способи та засоби вираження джерела інформації детермінують функціонально-семантичну природу евіденції. В українській мові не виявлено спеціальних граматичних форм для позначення джерела інформації. Евіденційна семантика кодифікована в структурі простого та складного речень за допомогою лексико-семантичних і синтаксичних засобів, які формують репортативний, інференційний та перцептивний модуси. З’ясовано, що основними засобами вираження евіденції на синтаксичному рівні є дієслова, дієприслівники, дієприкметники, іменники, зокрема субстантивно-прийменникові конструкції та стійкі дієслівно-іменні сполуки, а також предикативи і частки, що позначають вербальне повідомлення, процеси перцептивного та когнітивного сприйняття. Вказівка на джерело інформації має інтенційний характер: мовець прагматично вказує на джерело інформації для реалізації комунікативної мети.