Духовський О. Е. Медико-психологічний супровід сімей новонароджених з черепно-мозковою травмою у нейрохірургічному стаціонарі

У ході роботи з метою розробки та апробації системи медико-психологічного супроводу сім’ї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою було проведено комплексне обстеження 137 родин (мати та батько) дітей першого року життя, які отримали черепно-мозкову травму та знаходились на обстеженні та лікуванні у дитячому нейрохірургічному віддаленні. Основну групу склали 97 родин, які прийняли участь у програмі медико-психологічного супроводу, контрольну – 40 родин, які не отримували психологічну підтримку. Як показали результати дослідження черепно-мозкова травма дитини стала психотравмуючою ситуацією для усіх батьків, яка приводила до розвитку тривожно-депресивних реакцій та станів, високого рівня ситуативної й особистісної тривоги, високого рівня нервово-психічної напруги. На основі отриманих у ході дослідження даних, були виділені тривожно-депресивний (40,9 %), астено-депресивний (22,5 %), депресивно-апатичний (22,5 %) і дисфоричний (16,1 %) варіанти емоційних розладів у батьків немовлят з важкою ЧМТ. Обстежені родини відзначали наявність напруженості в сімейних відносинах, сімейні конфлікти, як пов’язані з лікуванням дитини, так і ескалації існуючих раніше міжособистісних та подружніх проблем, що призводило до дистанціювання та зниження внутрішньосімейного ресурсу. Базуючись на отриманих даних розроблена система медико-психологічного супроводу сім’ї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою, яка складалася із чотирьох послідовних етапів та включала використання індивідуальної когнітивно-поведінкової терапії, сімейної терапії, раціональної психотерапії та психоосвітніх програм. Як показали результати динамічного спостереження, на фоні застосування запропонованої системи медико-психологічного супроводу в основній групі відзначена стійка позитивна динаміка психологічного стану з повною редукцією тривожно-депресивних та подружніх відносин.