Намачинська Г. Я. Когнітивно-прагматичний потенціал української лексики і фразеології в лексикографічній практиці російської мови ХІХ ст. і її художній стилістиці.

Об’єкт – когнітивно-прагматичний потенціал української лексики і фразеології, донорська спроможність української мови, що виявляється в процесі метисації української й російської лінгвокультур; мета – з’ясувати когнітивно-прагматичний потенціал української лексики і фразеології, донорську спроможність української мови з актуалізацією фактів її впливу на російську мову: збагачення її лексичного й фразеологічного складу та стилістики, а також продемонструвати просвітницько-популяризаційну місію українських письменників в аспекті репрезентації відповідного статусу української мови, її багатства й краси та створення «малоросійського стилю» в художньому мовленні силового поля російської мови.; новизна – уперше в українському мовознавстві здійснено аналіз запозичень – лексико-семантичних і фразеологічних українізмів, які засвідчили факт впливової спроможності української мови як такої, її значний когнітивно-прагматичний потенціал, відображений у лексикографічній практиці російської мови ХIХ ст. і її художній стилістиці, що призвело до формування «малоросійського стилю». Здійснено класифікацію типів лексичних і лексико-семантичних запозичень-українізмів, подано їхню тематичну й граматичну класифікації, визначено місце в МКС мови-реципієнта та простежено подальшу адаптацію актуалізованих мовних одиниць; галузь – лінгвістика.