У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної проблеми сучасної військово-польової нейрохірургії - поліпшення результатів лікування поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа шляхом вдосконалення і оптимізації медичної допомоги на етапах медичної евакуації в бойових діях на сході України. У роботі представлені результати клініко-інструментального обстеження, надання медичної допомоги в системі лікувально-евакуаційного забезпечення 311 поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепи, які знаходилися на лікуванні у військово-медичних підрозділах і установах 2-5 рівнів за період 2014 по 2017 рр.З 311 поранених з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа основну частину 77,1% - складали молоді військовослужбовці у віці від 18 до 30 років. По вигляду поранюючого снаряда переважали осколкові поранення - 95,8%, по характеру раньового каналу сліпі - 40,8% і дотичні - 36,6% . Поранені з інтракраніальними патологічними змінами - з середньою і високою мірою РРВУ складали 40,5%. В 32,5% поранених даної категорії діагностовано струс мозку, в 18,2% забій мозку і в 1,6% - стиснення мозку субдуральною гематомою на тлі забою головного мозку тяжкого ступеню. З початку бойових дій на сході України в Збройних силах України створена і удосконалювалася вперше в нових бойових умовах система лікувально-евакуаційного забезпечення, адаптована до стандартів НАТО. Реалізовані шість рівнів (видів) медичної допомоги за евакуаційно-послідовним принципом. Доведено, що на догоспітальних етапах медична допомога пораненим з вогнепальними ушкодженнями м'яких тканин склепіння черепа повинна обмежуватися зупинкою кровотечі з рани м'яких тканин, відновленням прохідності верхніх дихальних шляхів, підтримкою вітальних функцій і своєчасною евакуацією у ВМГ.Встановлено доцільність томографічних досліджень на 2 рівні в першу добу після поранення, що дозволяє виявити особливості внутрішньочерепних ушкоджень мозку.Розроблені оптимальні варіанти - ПХО м'яких тканин склепіння черепа залежно від характеру поранення, вигляду раньового каналу і локалізації рани. Хірургічні втручання, що проводилися по запропонованих методиках в лікувальних установах 2 і 3 рівнів, що дозволили досягти 100% позитивного результату. Хірургічні гнійні ускладнення спостерігалися в лише 0,3%, що було пов'язане з первинним опіком м'яких тканин в області рани, яка гоїлася вторинним натягненням. Летальних результатів не було.Оптимальним варіантом лікувально-евакуаційної системи надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях м'яких тканин склепіння черепа є система, при якій в лікувальній установі 2 рівні, як при масовому поступленні поранених, так і при одиночних надходженнях, кваліфіковану медичну допомогу з елементами спеціалізованої пораненим з низьким РРВУ надає ? загальний хірург, який отримав первинну спеціалізацію з нейрохірургії або нейротравматолог. Поранені з середніми і високими ризиками мають бути евакуйовані до спеціалізованих установ 3 рівні.Застосування методів сортування на етапах медичної евакуації, своєчасної евакуації поранених, вживання раціональних методів первинної хірургічної обробки вогнепальної рани м'яких тканин дозволили отримати оптимальні результати лікування - одужання і повернення в частини всіх 311 (100%) поранених
