Об’єкт дослідження – фактори ризику переломів кісток нижньої кінцівки (ПКНК), показники функціональної активності нижньої кінцівки, мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та рівня вітаміну D; мета – підвищення ефективності профілактики ПКНК на підставі вивчення їх епідеміології, факторів ризику та впливу на функціональне відновлення у пацієнтів різного віку; методи – епідеміологічні, клінічні, анкетування, інструментальні (ортопедичне й антропометричне обстеження; двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія), лабораторні, математично-статистичні; новизна та результати – вивчено вікові та статеві особливості частоти ПКНК загалом і переломів стегнової кістки, її проксимального відділу, переломів кісток гомілки та ступні зокрема в популяції Вінницького району Вінницької області, а також визначено їх частку в загальній структурі переломів залежно від віку та статі населення; виявлено фактори ризику ПКНК у хворих різного віку та статі залежно від локалізації перелому; визначено показники МЩКТ та 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки з використанням української моделі опитувальника FRAX (Fracture Risk Assessment Tool (шкала оцінки ризику переломів)) у хворих з ПКНК різної локалізації; визначено рівень вітаміну D в сироватці крові хворих старших вікових груп з переломами кісток гомілки залежно від статі й встановлено частку його дефіциту; визначено показники функціональної активності нижньої кінцівки у хворих з переломом стегнової кістки та кісток гомілки залежно від віку, статі, індексу маси тіла, локалізації перелому, рівня вітаміну D в сироватці крові й тривалості після виникнення перелому; отримані результати епідеміологічного дослідження, що проводилось у рамках українського багатоцентрового епідеміологічного дослідження СТОП (Cистема реєстрації Остеопоротичних Переломів), лягли в основу створення української версії опитувальника FRAX щодо 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки; вивчено можливості використання анкети LEFS (Lower Extremity Functional Scale) для моніторингу функціонального відновлення пацієнтів з різними ПКНК та зв'язок її параметрів з факторами ризику переломів; впроваджено – у відділенні вікових змін опорно-рухової системи ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», на кафедрі травматології та ортопедії Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова МОЗ України, кафедрі травматології та ортопедії з військово-польовою хірургією ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», в навчально-науково-лікувальному комплексі науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова МОЗ України, комунальній 4-й міській клінічній лікарні м. Львів; галузь використання – лікувально-діагностичний процес спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділень, амбулаторно-поліклінічної ланки охорони здоров’я, науковий і педагогічний процеси кафедр травматології та ортопедії, загальної практики – сімейної медицини медичних навчальних закладів.
