Франкова І. О. Феномен соціальної самоізоляції у пацієнтів з невротичними розладами та непатологічною трансформацією поведінки

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U000171

Здобувач

Спеціальність

  • 19.00.04 - Медична психологія

27-12-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 64.609.03

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Анотація

У ході роботи обстежено 126 осіб, 70 пацієнтів з соціальною самоізоляцією (СС). На основі отриманих даних запропоноване нове рішення актуальної задачі медичної психології – на підставі аналізу патоперсонологічних і клініко-психологічних особливостей та соціально-демографічних характеристик осіб з СС і невротичними розладами або непатологічною зміною поведінки, визначено діагностичні критерії феномену, відмежовано його первинну й вторинну форми та диференційовано їх клініко-психологічну структуру з урахуванням психотравматичних екзистенціальних подій, аутодеструктивної та віктимної поведінки, на основі чого удосконалено модель її розвитку й розроблено програму медико-психологічної корекції. В пацієнтів з первинною СС наявні прояви алекситимії, психологічні травми раннього дитинства в анамнезі, підвищення конфліктності, віктимна агресивна поведінку, імпульсивність. Для пацієнтів з вторинною СС характерні дистимність, тривожність, збудливість, виявляється аутоагресія та гетероагресія, саморуйнівна, залежна, безпомічна віктимна поведінка. В даній групі агресивність проявляється як властивість особистості. Удосконалено модель психосоціального розвитку СС, яка враховує вплив екзистенційних психотравмуючих подій на формування саморуйнування та віктимності. Розроблена, науково обґрунтована диференційна програми медико-психологічної корекції СС з врахуванням етіології. Для вторинної СС рекомендовано медичні (нормалізація психічного стану), психокорекційні (опрацювання досвіду жертви агресії, корекція навченої безпорадності) і реабілітаційні втручання (реінтеграція в суспільство). Для первинної СС: психокорекційні (опрацювання травм раннього дитинства,) і реабілітаційні втручання. Показано, що запропонована в дисертаційній роботі програма медико-психологічної корекції призводить до зниження індексу ворожості, індексу агресивності, рівня алекситимії та підвищення рівня якості життя у пацієнтів з СС.

Файли

Схожі дисертації