Філіп Ж. В. Особливості інтенсивної терапії етапного оперативного лікування тяжких опіків

У дослідження включені результати обстеження й лікування 105 постраждалих з опіками. Визначено, що на відтермінування початку ОЛ тяжких опіків впливає наявність супутньої патології, опіку полум'ям (93,3 %) з одночасним ураженням дихальних шляхів (53,3 %). Встановлено, що ускладнений перебіг ОХ асоціювався зі збільшенням площі глибокого опіку >20 % (р=0,001), об'ємом інфузійної терапії на 1 добу (р=0,001) і 2 добу (р=0,005) опікового шоку, із необхідністю збільшення темпу внутрішньовенного ведення кристалоїдів для досягнення цільового темпу діурезу >0,5 мл/кг/год. протягом першої доби після опіку (р=0,001). Проведено порівняльну характеристику періопераційної динаміки показників, що характеризують метаболічну та запальну відповідь, можливе формування СПОН в залежності від строків початку ОЛ опіків. Обґрунтовано доцільність дотримання тактики "Damage Control Resuscitation", що спрямована на виконання ОЛ опіків з урахуванням стабілізації стану постраждалого та спроможності адаптаційних можливостей організму. Це обумовило необхідність розробки та використання схеми періопераційного ведення постраждалих, що сприяє відновленню показників гомеостазу на тлі проведення етапних оперативних втручань тяжких опіків.