Саморукова В. В. Інформативність різних методів моніторування артеріального тиску в оцінці ефективності антигіпертензивної терапії в практиці сімейного лікаря.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U001488

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.38 - Загальна практика - сімейна медицина

27-06-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 17.613.02

Анотація

Об'єкт дослідження: есенціальна артеріальна гіпертензія у 150 хворих . Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування артеріальної гіпертензії в практиці сімейного лікаря шляхом наукового обґрунтування найбільш інформативної за частотою вимірювань методики домашнього моніторування артеріального тиску та визначення індивідуальної чутливості хворих до препаратів антигіпертензивної терапії. Методи дослідження: загальноклінічні методи обстеження пацієнтів (аналіз скарг, аналіз даних анамнеза та об'єктивного обстеження для оцінки клінічних проявів АГ), інструментальні (ехокардіографія для визначення структурних змін у серці, вивчення систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) електрокардіографія (ЕКГ) для визначення ритму серця, визначення ознак гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), визначення змін процесів реполяризації, ДМАТ для визначення рівня АТ вдома, АМАТ для визначення добового профілю АТ, офісне вимірювання АТ для визначення рівня АТ у кабінеті лікаря), лабораторні, застосування опитувальників для визначення прихильності до лікування, результатів лікування, анкет для оцінки якості життя). Наукова новизна отриманих результатів: полягає у визначенні інформативності різних за частотою вимірювання АТ методик ДМАТ, порівняно з середньоденними показниками амбулаторного моніторування артеріального тиску (АМАТ) та офісними вимірюваннями артеріального тиску (АТ). Визначена роль ДМАТ в оцінці та покращанні ефективності лікування хворих на АГ шляхом визначення чутливості до антигіпертензивних препаратів (АГП) базисної АГТ, на прикладі ліпразиду, у практиці сімейного лікаря. У дисертаційному дослідженні проаналізовано інформативність різних за частотою вимірювань АТ методик ДМАТ порівняно до показників АМАТ та офісного вимірювання АТ. Доведено, що найбільш інформативною є методика ДМАТ з частотою вимірювань АТ кожні 2-3 години, протягом дня при якій середньоденні показники систолічного АТ (САТ), майже аналогічні показникам середньоденного САТ, отриманих при АМАТ. Визначення індивідуальної реакції пацієнта на призначенний препарат, тобто чутливості пацієнта до антигіпертензивного препарату, перед призначенням лікування, з використанням ДМАТ дозволяє оптимізувати АГТ, досягати раніше цільового рівня АТ, збільшити прихильність до лікування пацієнтів у практиці сімейного лікаря.

Схожі дисертації