Мумлєв А. О. Хірургічне лікування хворих з пухлинами хіазмально-селярної ділянки з застосуванням мінімально-інвазивних технологій

Робота присвячена поєднаному застосуванню мінімально-інвазивних технологій з метою покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів із ПХСД. Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі результатів лікування 59 пацієнтів із ПХСД в період з 2012 по серпень 2017 рр. Менінгіоми горбика та діафрагми турецького сідла були представлені у 22 (37,3%), краніофарингіоми - у 15 (25,4%), аденоми гіпофіза - у 14 (23,7%), епідермоїдні та дермоїдні кісти - у 5 (8,5%), гліоми зорових шляхів - у 3 випадках (5,1%). Середній вік пацієнтів становив 48,2±2,4 роки. Основними симптомами у всіх пацієнтів були зорові порушення різного ступеня вираженості та тривалості. 56 пацієнтам проведені хірургічні втручання з видалення ПХСД, в 3 випадках - біопсія пухлини. У 25 пацієнтів (42,4%) виконаний СОД, у 18 (30,5%) - мінімізований ПД і в 16 (27,1%) - МОЗ. Тотально ПХСД були видалені у 42 пацієнтів (71,2%), "близьке до тотального" - у 3 (5,1%), субтотально - в 11 (18,6%) випадках. Ендоскопічна техніка та тривимірне передопераційне моделювання застосовувалися у всіх 59 пацієнтів. Поєднане використання мінімізованих краніотомій, тривимірного моделювання та ендоскопічної асистенції дозволили досягти високої якості життя у 76 (46%) пацієнтів, оптимального косметичного результату (79,2±0,8 бали за VASC), зменшення тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі (7,9±1,6 діб) при одночасному збільшенні радикальності видалення ПХСД у 29 (51,7%) пацієнтів що дало змогу досягти об'єму тотального видалення у 42 пацієнтів (71,2%). Розроблена нами модель передопераційного планування із застосуванням тривимірної анатомічної моделі із високою відповідністю інтраопераційним знахідкам (89,8%) та використання інтраопераційної ендоскопічної асистенції на різних етапах хірургічного втручання дає змогу підвищити безпечність операцій при ПХСД.