Полуектова А. Ю. Акцентні відмінності іменних частин мови та прислівників у виданні «Граматики» М. Смотрицького 1619 р. (Єв’є) порівняно з виданням 1648 р. (Москва)

Об’єкт: наголошування іменних частин мови і прислівників в українському та московському виданнях «Граматики» М. Смотрицького 1619 та 1648 рр. Мета: виявити акцентні відмінності в однакових за змістом текстах «Граматики» М. Смотрицького українського (1619 р.) та московського (1648 р.) видань, пояснити їх, визначити, наскільки наголошування досліджуваних слів відповідає староукраїнській акцентній системі першої половини XVII ст. Методи: порівняльно-історичний, описовий, зіставний; кількісно-статистичний прийом. Наукова новизна: уперше проведено зіставний аналіз наголошення слів українського (1619 р.) і московського (1648 р.) видань «Граматики» М. Смотрицького; виявлено, систематизовано та проаналізовано весь комплекс акцентних відмінностей іменних частин мови та прислівників у «Граматиці» М. Смотрицького 1619, 1648 рр. у зіставленні з іншими граматиками і пам’ятками ХІV–XVIII ст.; удосконалено методику дослідження акцентних відмінностей у тотожних за змістом українському та московському виданнях тієї самої пам’ятки; підтверджено існування проблеми трансформації тотожних за змістом пам’яток українського та московського видань; з’ясовано причини відповідності чи невідповідності наголошування слів у «Граматиці» М. Смотрицького 1619 р. староукраїнській акцентній системі першої половини XVII ст.; установлено, що переважна більшість слів українського видання «Граматики» відбиває саме староукраїнський наголос зазначеного періоду, відмінний від староросійського. Практична цінність: Результати, отримані в підсумку дослідження, можна використати для написання підручників, посібників, монографій з історії українського наголосу, під час укладання словника староукраїнських наголосів, для порівняльно-історичного й типологічного вивчення акцентних систем слов’янських мов. Фактичний матеріал можна застосувати під час викладання курсу історії української мови, спецкурсів та спецсемінарів з історичної акцентології української мови, порівняльно-історичної акцентології східнослов’янських мов. Розробленою спеціальною методикою можна послуговуватися під час аналізу акцентних розбіжностей в ідентичних за змістом текстах. З її допомогою можна проаналізувати еволюцію акцентуації досліджуваного слова (словоформи) від пізньопраслов’янського до сучасного періоду.