Чернишук В. В. Акустично-артикуляційні характеристики українського співочого мовлення (експериментально-фонетичне дослідження).

Вперше в україністиці з’ясовано питання лінгвістичного статусу співочого мовлення, його інтегральні й диференційні ознаки у порівнянні з неспівочим мовленням та обґрунтовано використання терміна на його позначення. За допомогою новітніх технічних засобів проаналізовано специфічні акустично-артикуляційні риси українського співочого мовлення. Здійснено системний опис анатомо-фізіологічних передумов творення співочого голосу та вплив певної конфігурації активних і пасивних мовних органів артикуляційного апарату на акустично-артикуляційні якості співочих голосних і приголосних звуків. Вперше за допомогою спеціальних комп’ютерних програм виявлено й описано зміни формантної структури голосних українського співочого мовлення у порівнянні з неспівочим (зокрема досліджено явище високої співочої форманти). Крім того, за допомогою аудитивного аналізу простежено й схарактеризовано тенденції варіативності орфоепічних норм української мови у системах співочого вокалізму й консонантизму.