Марущак О. П. Діагностика ранньої перипротезної інфекції після ендопротезування колінного та кульшового суглобів (клінічне дослідження).

Об’єкт: рання перипротезна інфекція після ендопротезування колінного та кульшового суглобів. Мета: покращення діагностики ранньої перипротезної інфекції після ендопротезування колінного та кульшового суглобів із використанням цитологічних, біохімічних та імунологічних маркерів у крові та рідині з порожнини оперованого суглоба. Методи: клінічний, рентгенологічний, загальний, біохімічний та імунологічний аналіз крові, аналіз рідини з порожнини оперованого суглоба; біохімічний, імунологічний аналіз та мікробіологічне дослідження рідини з порожнини оперованого суглоба, статистичний. Отримано нові знання про динамічні зміни клітинного складу рідини з порожнини оперованого колінного та кульшового суглобів у ранньому післяопераційному періоді. Уперше шляхом мікроскопічних досліджень визначені нормативні показники кількості лейкоцитів у рідині з порожнини оперованого суглоба на 2, 7 і 14-ту добу неускладненого інфекцією післяопераційного періоду. Уперше на підставі біохімічних досліджень отримані знання про рівень гіалуронової кислоти в рідині з порожнини оперованого суглоба на 2, 7 і 14-ту добу неускладненого інфекцією післяопераційного періоду і за наявності інфекційних ускладнень. Уперше на підставі імунологічних досліджень встановлено дисбаланс у рівні аутоімунних лімфоцитотоксичних і гранулоцитотоксичних антитіл зі зниженням їхнього співвідношення менш ніж 2 у хворих із розвитком інфекційних ускладнень. Встановлено, що збільшення рівня аутоімунних гранулоцитотоксичних антитіл, неспецифічної продукції фактору інгібування міграції лейкоцитів і поява аутоімунної реактивності до антигенів синовіальної оболонки та патогенного агенту Staphylococcus epidermidis у вигляді зниження специфічної продукції фактору інгібування міграції лейкоцитів є ознаками розвитку інфекційних ускладнень після ендопротезування. Розроблена методика моніторингу перебігу раннього післяопераційного періоду спрямована на діагностику ранньої перипротезної інфекції після ендопротезування колінного та кульшового суглобів для забезпечення якомога раннього лікування, що дає змогу покращити його результати. Апробація методики свідчить про її високу ефективність. Розроблено систему бального оцінювання відхилень від референтних значень гематологічних, біохімічних та імунологічних показників сироватки крові та рідини з порожнини оперованого суглоба для об’єктивізації різниці в динаміці цих показників у різних групах, що дає змогу покращити діагностику ранньої перипротезної інфекції. Результати дослідження впроваджено в клінічну практику ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», КНП Балаклійської районної ради Харківської області «Балаклійська центральна клінічна районна лікарня», КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня», КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, та у навчальний процес Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. Травматологія та ортопедія.