Об’єкт дослідження становлять одиниці експресивного синтаксису в «Щоденниках» О. Гончара.
Мета дисертаційної роботи: виокремити експресивні мовні засоби на рівні простого речення, простого ускладненого речення (однорідність, відокремлення, звертання, вставні та вставлені структури), складного речення, парцеляції, приєднання і, отже, узагальнити експресивний потенціал синтаксичних конструкцій у такому різновиді художньої творчості, яким є щоденникові записи.
У дослідженні послуговувалися загальнонауковими методами, одним з яких є традиційний описовий метод, а також метод інтуїції та ідентифікації тощо; та власне лінгвістичними методами: метод контекстуального аналізу, структурного й дистрибутивного аналізу, комунікативно-прагматичний метод та ін.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що отримані результати поглиблюють відомості про поняття «експресивний синтаксис», «емоційність», «оцінність», «емотивність», «інтенсивність», узагальнюють характерні особливості експресивного потенціалу синтаксичних конструкцій на рівні простого речення, простого ускладненого речення (однорідність, відокремлення, звертання, вставні та вставлені структури), складного речення, парцеляції та приєднання.
Практичну цінність виконаної роботи визначає те, що отримані результати можуть бути застосовані в теоретичних курсах стилістики української мови (розділи «Стилістика тексту», «Стилістичні маркери мовлення», «Засоби образності: тропи та їх види») і теоретичної граматики (розділ «Синтаксичні конструкції», «Стилістичний синтаксис»), а також для написання курсових і магістерських робіт.
Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що із залученням значного фактичного матеріалу на рівні конкретного жанру вперше досліджено засоби експресії в контексті «Щоденників» О. Гончара; установлено жанрові особливості щоденникових записів як специфічного виду творчості; розроблено власну класифікацію експресивних засобів відповідно до трансформації вихідної моделі речення; комплексно проаналізовано процеси метафоризації та метонімізації у «Щоденниках» О. Гончара; розкрито функційний аспект експресивних засобів у досліджуваних текстах. У роботі також удосконалено теоретичну базу лінгвістичних досліджень експресивного синтаксису; поглиблено розуміння поняття експресивного синтаксису та його місце в мовній системі загалом.
