Черпак М. О. Порівняльна оцінка ефективності застосування кальцій-фосфатних аллопластичних матеріалів та біополімерного композиту полілактиду з гідроксиапатитом для остеопластики дефектів щелеп

Обгрунтовано склад та розроблено технологію одержання біополімерного остеопластичного композиту (БПК) у формі гранул на основі ПЛ, штучного порошку ГАП та β-ТКФ, який відрізняється від існуючих синтетичних остеопластичних матеріалів специфічною мінерал-полімерною структурою, контрольованістю часових показників процесу його резорбції, що дозволяє покращити умови для відновлення втраченого об’єму кісткової тканини у дефекті, скоротити терміни остеорегенерації, оптимізувати процеси диференціювання та дозрівання структур новоутвореної кістки із відновленням її повноцінної морфологічної структури. Біологічну індиферентність БПК підтверджено відсутністю токсичних ефектів, цитотоксичної, подразнювальної та сенсибілізуючої дії. За результатами експериментальних досліджень – формування кісткової тканини при застосуванні для остепластики БПК були швидші, ніж у випадках застосування біокераміки «Кергап» (Біомін-ГТ) та особливо у порівнянні з контролем. БПК забезпечує ефективне виповнення об’єму кісткового дефекта, відтворюючи його форму та анатомічну поверхню, не викликає шкідливого впливу на оточуючі тканини і володіє вираженним остеокондуктивним потенціалом.