Метою дисертації є опис та узагальнення лінгвістичних особливостей стислих текстів українського масмедійного дискурсу, об’єктом – стислі тексти різних жанрів цього дискурсу. Методи дослідження – загальнонаукові ( емпіричний метод, а саме прийом суцільної вибірки, компаративний, методи дедукції та індукції, кількісних підрахунків) та лінгвістичні (лінгвістичне спостереження і аналіз (дескриптивний), контекстно-ситуативний аналіз дискурсу, компонентний аналіз). Теоретичне значення дисертації визначає те, що отримані висновки й узагальнення сприятимуть глибшому вивченню проблем дискурсивної парадигми лінгвістичного знання, вирішенню сучасних питань теорії і аналізу тексту та дискурсу, розширенню уявлень наукової спільноти про підходи до стиснення тексту та безпосередньо про стислий текст у масмедіа. Дисертаційна робота поглиблює розуміння новітніх зрушень у структурі та формі тексту, спричинених використанням інформаційних технологій та медіатизацією суспільства. Практична цінність полягає в тому, що зібраний та проаналізований фактичний матеріал, спостереження та висновки можуть бути впроваджені в практику вищої школи в курсах стилістики сучасної української мови та інтерпретації тексту, теорії комунікації та когнітивної лінгвістики, журналістики. Витлумачені проблеми сприятимуть переосмисленню підходів до укладання текстів у ЗМІ з акцентуванням уваги на нетрадиційності та атрактивності подання матеріалу. Проведене дослідження зумовило такі результативні новації: схарактеризовано стислий медійний текст як комунікативне явище, у якому мовну компресію зреалізовано через застосування різних мовних засобів: графічних, морфологічних, синтаксичних, лексичних, семантичних, стилістичних; до постійних ознак стислого медіатексту уналежнено підвищене інформаційне насичення, згорнуту структуру повідомлення, наявність засобів мовної компресії; виявлено специфічні провідні характеристики стислих медіатекстів: урізану інформаційну та мозаїчну змістово-композиційну структури, порушення мовних норм (словотвірних, пунктуаційних, стилістичних), мультимодальність; проаналізовано жанрову репрезентацію стислих масмедійних текстів, що охоплює інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні, рекламні, розважальні види, серед яких виокремлено власне інтернетні жанри; досліджено їхні окремішні риси на телебаченні та в інтернетній мережі; запропоновано ввести до наукового обігу термін «медіасервісний текст» та визначено жанрові різновиди таких текстів, описано їхні функції.
