Костюк О. В. Психологічні особливості невротизації майбутніх лікарів в умовах трилінгвізму

В дисертації представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних особливостей невротизації як форми особистісної детермінації майбутніх лікарів в процесі професійного навчання та оволодіння професійною мовою (на матеріалі категоріального апарату мікробіології) в умовах трилінгвістичної взаємодії в освітньому просторі, відповідно до умов професіоналізації. Запропоновано три-факторну структуру феномену невротизації. Зміст першого фактору «Дефіцитарна невротизація» представлений такими особистісними властивостями студентів-трилінгвів: власне, дефіцитарність Я-функцій, дезадаптивність, конформність, ностальгія, відчуження, несприятлива сімейна ситуація, соціальне напруження, соматизація, нав’язливість, вегетативні порушення. Зміст другого фактору «Деструктивна невротизація» поєднує такі феномени як: власне деструктивність Я-функцій, переживання великого впливу батьківської родини, нейротизм, висока соціальна активність, соматичні порушення, депресія, істеричний тип реагування, висока інтерференція понять. Зміст третього фактору «Амбівалентно-тривожна дезадаптація» усукупнює показники інтерактивності, депресивності, слабкості Я, ворожості, фобій, паранояльності, тривоги невротичної депресії, астенії, рецептивні мовні компетенції. Встановлено, що суттєвого впливу на перебіг дезадаптаційних процесів спричиняють чинники внутрішнього зв’язку з батьківщиною, які виявляються в проявах ностальгії та відчуття відчуження. Соматизація проявів тривоги через систему вегетативних, депресивних порушень, при низьких показниках адаптивності та високих показниках конформізму стає одною з детермінант посилення невротичного конфлікту. Доведено, що успішність оволодіння понятійним апаратом мікробіології є можливою з урахуванням явища трилінгвізму як умови формування рецептивних мовних компетентностей та чинника невротизації особистості майбутнього медичного працівника. Розроблено основні форми психолого-дидактичних засобів формування узагальнених способів дій по засвоєнню понятійного апарату мікробіології на основі клінічно орієнтованого підходу мікроорганізм-макроорганізм.