Карлова Н. М. Етнофраземи східнослобожанських і східностепових говірок

Обґрунтовано, що предметний код культури українських східнослобожанських та східностепових говірок формують фраземи предметно-побутового субкоду, до складу яких найчастіше входять назви, пов’язані з народними ремеслами, знаряддями сільськогосподарського виробництва, процесами праці, назви великих містких посудин для рідини чи сипучих речовин, назви музичних інструментів тощо. Архітектурно-будівельний субкод культури репрезентований фраземами, образними конкретизаторами яких є назви житла та його частин, найменування господарських споруд тощо. До предметно-інтерʼєрного субкоду культури належать фраземи з найменуваннями назв частин житла. Предметно-посудний субкод культури повʼязаний із використанням у складі фразем назв посуду, предметно-глютонімний – назв овочів, фруктів, злакових і зернобобових культур, грибів, страв із риби, м’яса тварин, птахів, борошняних виробів, молочних продуктів, напоїв. На основі семантики й структурної організації етнофразем зроблено висновок про формування етнофразеології як галузі етнолінгвістики, предметом вивчення якої є фразеологічний фонд мови, досліджуваний у контрастивному чи в міждисциплінарному аспектах. Семантичним центром етнофраземи є образний конкретизатор – своєрідне ментальне утворення, що його зберігає національна пам’ять носіїв мови, є одиницею колективної свідомості, для якої характерні символізм і звʼязок із культурою народу.