У дослідженні здійснено ґрунтовний аналіз функцій сучасних держав, котрі здійснюються у сфері глобальних прав людства. В контексті стрімких змін світу, де суспільство стикається з новими викликами, існують глобальні проблеми людства, котрі потребують вирішення та захисту, саме функції, котрі здійснюють сучасні держави є системою стримань та противаг, а також джерелом унормування глобальних проблем людства. Функції, що виконує держава у вирішенні глобальних проблем прав людини, піддаються постійній динаміці та змінам. Завдяки новим технологіям та еволюції сфери захисту прав людини, роль держави в цій сфері переглядається та адаптується. Функції, які раніше виконувала держава, можуть вважатися застарілими та вимагати нового підходу та інноваційного бачення.
Незважаючи на важливість та доцільність цього питання у розрізі функціонування сучасної держави та громадянського суспільства та існування глобальних проблем прав людства варто зазначити, що науковцями не завжди проводилися паралелі щодо здійснення державою функцій у цій сфері на сучасному етапі. Багато досліджень обмежуються історичним та порівняльно-правовим характером, не беручи до уваги швидкий темп розвитку людства, технологій, міжнародних зв’язків та правових проблем, що виникають при цьому.
Проведений ґрунтовний аналіз здійснення сучасними державами своїх функцій у сфері глобальних проблем прав людства показує необхідність введення нових функцій у науково-правовий обіг. Це обумовлено швидким розвитком діяльності держав та світової спільноти, а також появою нових категорій глобальних проблем. Межі функцій держави у сфері державної та національної безпеки переглядаються з урахуванням сучасної інтерпретації цих понять. Особлива увага приділяється розширенню поняття “безпека” і змінам у структурі загроз національній безпеці. На перший план виходять нові типи загроз, такі як транскордонні загрози, незаконна імміграція та кібербезпека. Це розширює межі діяльності держави та її функцій у забезпеченні національної безпеки.
В межах дослідження удосконалено систематизацію глобальних прав людини та запропоновано удосконалити систему обізнаності населення про свої права у контексті глобальних прав людини, що полягає у включенні державою знань про права людини до системи освіти на всіх рівнях навчання. Запропоновано покращити розробку та впровадження навчальних програм, які охоплюватимуть історію прав людини, їх основні принципи та механізми захисту.
Ще одним важливим аспектом є усвідомлення ролі держави в забезпеченні прав громадян на вільний доступ до інформації. У глобалізованому світі держави зіштовхуються з проблемою дезінформації та пропаганди, які можуть негативно впливати на суспільну думку та міжнародні відносини. Тому держави мають розробляти ефективні стратегії боротьби з дезінформацією.
