Анкін М. Л. Традиційний та малоінвазивний остеосинтез в травматології

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0505U000256

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

24-03-2005

Спеціалізована вчена рада

Д64.607.01

Анотація

Об'єкт дослідження - процес зрощення відламків при стабільно-функціональному остеосинтезі. Мета - розробити новий напрямок у системі методів хірургічного лікування переломів - малоінвазивний остеосинтез, основною задачою якого є максимальне збереження кровообігу в зоні перелому. Методи дослідження - у роботі використовувалися: клінічний, рентгенологічний, гістоморфологічний, математичний, біомеханічний методи дослідження. Результати лікування хворих оцінювалися за методикою Маттіса. Проведено багатофакторний порівняльний кореляційно-регресивний аналіз результатів лікування переломів. Одержані дані оброблені методом порівняльного статистичного аналізу з використанням коефіцієнта Стьюдента, методом ? (кутового перетворення Фішера) та персональної електронно-обчислювальної машини. Нове знання: узагальнено досвід застосування методів традиційного та малоінвазивного остеосинтезу на основі оцінки результатів лікування. Уперше обгрунтовано і розроблено новий напрямок удосконалення оперативного лікування переломів довгих кісток, підгрунтям якого є мало- та мінімальноінвазивний остеосинтез. Розроблено та впроваджено у практику пластину з мінімальним контактом, яка забезпечує збереження періостальної васкуляризації відламків, інтрамедулярний фіксатор, який гарантує оптимальну ротаційну стабільність та порожнисті гвинти для здійснення дренування кістковомозкового каналу і внутрішньокісткового введення антибіотиків. Визначено показання і терміни, розроблено і впроваджено атравматичну техніку застосування методів малоінвазивного екстракортикального, інтрамедулярного та зовнішнього остеосинтезу довгих кісток у разі багатоуламкових і сегментарних переломів. Відпрацьовано та уточнено показання до використання методів традиційного і малоінвазивного остеосинтезу. Упроваджено у практику комплексну анатомо-функціональну систему оцінки тяжкості та прогнозування перебігу поєднаної травми. Розроблено, підтверджено та впроваджено у практику тактику первинного і віддаленого остеосинтезу переломів довгих кісток та кісток тазу,особливості, терміни й етапи його проведення. Удосконалено та відпрацьовано системи лікування хворих із закритими і відкритими переломами.Запропоновано систему реабілітації пацієнтів після проведення традиційного та малоінвазивного остеосинтезу переломів довгих кісток і кісток тазу, терміни й етапи реабілітаційних заходів для відновлення повноцінної якості життя пацієнтів. Апробація розробленої системи методів малоінвазивного стабільно-функціонального остеосинтезу в клініці травматології Київської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на 4712 хворих показала їх високу ефективність та економічну рентабельність, що дозволяє рекомендувати систему методів для широкого впровадження у практику охорони здоров'я. Практичне значення: Розроблені нові науково-обгрунтовані засоби фіксації, які відповідають вимогам біологічної концепції стабільно-функціонального остеосинтезу, розроблено диференційний підхід до вибору тактики лікування та реабілітації хворих з переломами кісток. Розроблена нова пластина, використанняякої зберігає васкуляризацію кістки за рахунок обмеженого контакту імплантата з кісткою. Створено стержень для інтрамедулярного остеосинтезу, який забезпечує оптимальну ротаційну стійкість фіксації кісткових фрагментів, дозволяє з перших днів після операції проводити функціональне лікування. Удосконалено та впроваджено у практику апарат зовнішньої фіксації, який дозволяє покращити результати лікування хворих з відкритими та закритими переломами, зменшити число гнійних ускладнень, терміни перебування хворих у стаціонарі. Розроблено схеми діагностики та надання спеціалізованої травматологічної допомоги в разі ізольованих та поєднаних травм, що дало можливість вибирати оптимальний час і метод оперативного лікування травмованих пацієнтів, сприяло скороченню термінів стаціонарного лікування й покращенню функціональних результатів. Основні положення дослідження упроваджені у практику Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, Київської обласної клінічної лікарні, київських міських клінічних лікарнях №9, №12, Хмельницької обласної клінічної лікарні. Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації