Хрипаченко І. А. Нейрогуморальна регуляція та оптимізація її оцінки у хворих на синдром поліорганної недостатності

Об'єкт - щури з моделлю синдрома поліорганної недостатності, хворі з синдромом системної запальної відповіді та синдромом поліорганної недостатності. Мета - розробка перспективних підходів щодо контролю ефективності інтенсивної терапії хворих на синдром поліорганної недостатності. Методи - клінічні, біохімічні, імуноферментні, спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму, статистичні. Встановлено, що переважання вагальних впливів супроводжується зміною балансу цитокінів у бік про- запальних. Холінергічна стимуляція призводить до стримування парасимпатичних впливів та виділення про-запальних цитокінів та підвищує пропорцію виживання тварин в умовах моделі синдрому поліорганної недостатності. Оцінка нейрогуморальної регуляціі за допомогою спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму адаптована для хворих з критичними станами. Виявлено, що зміщення регуляторних впливів у бік високочастотних коливань є патогномонічною ознакою критичного стану. Доведено, що ефективність лікування залежить відвиразності синдрому системної запальної відповіді. Розроблена математична модель прогнозу несприятливого наслідку захворювання має точність передбачання 82,1 %.