Прокопів О. В. "Сучасна дифтерія у дітей: патогенез, клініка, лікування (клініко-експеріментальне дослідження)".

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню методів лікування дифтерії у дітей на основі вивчення клініко-імуно-патогенетичних взаємозв'язків, їх патоморфологічного підґрунтя та механізмів пошкоджувальної дії дифтерійного токсина за умов моделювання експериментальної дифтерійної інтоксикації у морських свинок. Вперше на органному, клітинному і субклітинному рівнях вивчені патогенетичні механізми розвитку поліорганних уражень, обґрунтовані можливості їх превентивної та перманентної корекції, удосконалені параклінічні методи моніторингу клінічного перебігу хвороби, оцінки ефективності лікування та повноти одужання. Обґрунтована детермінованість клінічного перебігу дифтерії функціональним станом локальних механізмів захисту. Встановлена інформативність кардіоінтервалографічних та електронейроміографічних досліджень щодо визначення субклінічного рівня ураження вегетативної та периферичної нервової систем. За умов експериментальної дифтерійної інтоксикації у морських свинок з'ясовано ультраструктурні механізми пошкоджувальної дії дифтерійного токсину стосовно структурних елементів міокарда, нирок, вегетативної та периферичної нервової систем. Підтверджено імунокомплексний генез ураження гемокапілярів клубочкового фільтра за умов багаторазового введення мегадоз ПДС. Обґрунтовано доцільність застосування в комплексному лікуванні дифтерії ентеросорбентів.