Мех Н. О. Лінгвокультурологема ЛОГОС: когнітивний, прагматичний, функціонально-стилістичний аспекти.

У дисертації вперше в лінгвоукраїністиці здійснено когнітивний, прагматичний, функціонально-стилістичний аналіз лінгвокультурологеми ЛОГОС та досліджено еволюцію осмислення названого поняття в науковій, релігійній та художній картинах світу на певних діахронно-синхронних зрізах. Уведено до наукового обігу складне, багатоаспектне поняття лінгвокультурологема, обґрунтовано необхідність його застосування до аналізу наукових, релігійних і художніх текстів, установлено диференційні ознаки лінгвокультурологеми ЛОГОС і співвідношення її з вербалізованими поняттями розум, мова, творчість, закон. Запропоновано опис-моделювання лінгвокультурологеми ЛОГОС як певної абстракції, культурної універсалії, "константної форми", що перебуває на вищому щаблі в ієрархії смислових утворень ідеальної концептосфери. Досліджено макрополя Розум, Мова, Творчість, Закон у науковому, релігійному та художньому дискурсах, що структурують лінгвокультурологему ЛОГОС. Виявлено характерні для вербалізованої наукової свідомості розумоцентричність та мовоцентричність. Установлено, що в релігійній картині світу найбільш структурно і функціонально розгалуженим є макрополе Мова, зокрема його вербалізований концепт слово. Засвідчено об'єднувальну роль культурологеми серце для складників досліджуваних макрополів. Наголошено на кореляції лінгвокультурологеми ЛОГОС зі складниками макрополів Мова і Творчість у художній картині світу.