Литвиненко Н. П. Сучасний український медичний дискурс.

Лінгвістичний та прагмалінгвістичний аналіз двох типів сучасного українського медичного дискурсу - дискретного та недискретного. Комплексно проаналізовано комунікативно-граматичні та соціолінгвістичні характеристики сучасного українського медичного дискурсу. Описовий метод; метод безпосереднього спостереження; трансформаційний аналіз. У дисертації вперше в українському мовознавстві досліджено сучасний український медичний дискурс. Розроблено оригінальну методику аналізу фахового медичного дискурсу, запропоновано класифікацію комунікативних стратегій і тактик, на основі якої диференційовано типові моделі комунікації в структурі діалогів лікар - пацієнт та лікар - лікар. Зреалізовано новий підхід до виокремлення та кваліфікації інституційних типів дискурсу - дискретного, на якому ґрунтується спілкування лікаря з пацієнтом, та недискретного, що використовується у фаховій комунікації лікаря з колегами. Схарактеризовано комунікативно-граматичні особливості мовлення українського лікаря в типових ситуаціях фахового спілкування. Диференційовано синтаксичні конструкції питальної та спонукальної модальності залежно від стратегій і тактик дискретного і недискретного медичного дискурсу. З'ясовано параметри вживання спеціалізованих (форм наказового способу) і неспеціалізованих засобів спонукальності (інфінітива, форм майбутнього і теперішнього часу), що реалізують директивну стратегію, визначено ряди варіантних спонукальних односкладних та двоскладних речень. Сферою використання є викладання та укладання словників.