Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукової проблеми військової медицини, що передбачає підвищення ефективності профілактики, діагностики і лікування стресових пошкоджень кісток нижньої кінцівки серед військовослужбовців Збройних Сил України. В основу дослідження покладено комплексне вивчення статистичних, анамнестичних, клініко-інструментальних, біомеханічних даних, результатів променевих методів діагностики і лікування 230 військовослужбовців зі стресовими пошкодженнями кісток. У результаті дослідження визначено рівень та структура стресових пошкоджень кісток серед усіх класів хвороб і захворювань кістково-м'язової системи серед військовослужбовців. Виявлено достовірні причини і пряма кореляційна залежність виникнення стресових пошкоджень кісток від виду фізичних навантажень, терміну служби, статичних і вісьових деформацій кісток і суглобів нижньої кінцівки. Розроблена клініко-рентгенологічна класифікація стресових ушкоджень кісток, яка включає: форму (типову, склеротичну, кістозно-лакунарну), стадійність (гіперостоз, патологічна перебудова кістки, стресовий перелом) та перебіг (гострий, хронічно-рецидивуючий) процесу перебудови в кістках. Для ранньої діагностики стресових пошкоджень кісток методами променевої діагностики запропоновано алгоритм, який визначає їх оптимальну послідовність застосування в залежності від локалізації, форми і стадії процесу перебудови в кістках. Вивчено біомеханічні особливості ходьби при стресових пошкодженнях кісток нижньої кінцівки без і з застосуванням індивідуальних корегуючих устілок, що дозволило рекомендувати їх для лікування та профілактики. Достовірно встановлено підвищення підфасціального тиску в кістково-м'язових футлярах пошкодженого сегменту нижньої кінцівки, що свідчить про хронічний компартмент-синдром, який призводить до порушення внутрішньокісткової та регіональної гемодинаміки і є одним з компонентів патогенезу стресових пошкоджень кісток. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм при стресових пошкодженнях кісток, який дозволяє здійснити комплексний диференційований підхід до вибору тактики лікування та реабілітації в залежності від локалізації, форми, стадії та перебігу процесу перебудови в кістці. Обгрунтовано і надано методичні рекомендації щодо військово-лікарської експертизи та розроблено і впроваджено систему заходів профілактики стресових пошкоджень кісток у військовослужбовців Збройних Сил України.
