Об'єкт: диспластична патологія кульшового суглоба в дітей, яка зумовлена спадковою схильністю. Мета: розробити концепцію диспластичної патології кульшового суглоба в дітей, зумовленої спадковою схильністю, розкрити її синдромологічну сутність, визначити особливості перебігу та обґрунтувати диференційний підхід до діагностики і тактики лікування. Методи: у теоретичній частині використані: системний підхід, метод концептуального моделювання, критеріальний синтез та принцип інтеграційної мультиформності. В емпіричній частині роботи використовані клінічні методики, променева діагностика, іридобіомікроскопія, математичні та статистичні методи. Уперше побудовано загальну концептуальну модель диспластичної патології кульшового суглоба в дітей, зумовленої спадковою схильністю, за принципами інтеграційної мультиформності та критеріального синтезу. Уперше обґрунтовані та побудовані концептуальні моделі диспластичних синдромів кульшового суглоба в дітей, зумовлених спадковою схильністю: синдром диспластичної нестабільності кульшового суглоба, синдром диспластичного некрозу та синдром диспластичного епіфізеолізу головки стегнової кістки. Розкриті їх генезис, клінічна сутність, типологічні особливості та визначено їх послідовність перебігу. Уперше побудовано та обґрунтовано концепцію розвитку диспластичних синдромів кульшового суглоба в дітей, яка ґрунтується на принципі інтеграційного підходу, що дала змогу розкрити суть трьох самостійних захворювань дитячого віку (вроджений вивих стегна, хворобу Пертеса та юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки) за одним загальним причинним фактором - диспластичними аномаліями будови кульшового суглоба, зумовленими спадковою схильністю, та мультиформними патогенетичними синдромами (деформація, компресія, деструкція), які виникають залежно від їх якісних і кількісних зв'язків. Уперше на математичній моделі кульшового суглоба з використанням механіко-математичного та методу кінцевих елементів досліджено вплив анатомічних відхилень компонентів кульшового суглоба на його стабільність, розподіл напружень у головці стегнової кістки. Удосконалено класифікацію нестабільності кульшового суглоба залежно від його диспластичних змін та ступеня дислокації стегна, виявлених рентгенологічно. Розроблено та обґрунтовано алгоритмізовану систему діагностики та комплекс лікувальних заходів у випадку диспластичних синдромів кульшового суглоба. Розроблена концепція має суттєве значення для практичної ортопедії, а саме: відкриває нове бачення проблеми захворювань суглобів як сукупності послідовних синдромів з їх мультиформними анатомічними та біомеханічними взаємозв'язками; суттєво покращує диференціальну діагностику диспластичних захворювань кульшового суглоба; дає змогу диференційовано обирати хірургічне лікування, і спрямоване на усунення першопричинних синдромів та їх наслідків; визначає прогностичні сприятливіші аспекти лікування. Удосконалена методика оцінювання результатів хірургічного лікування диспластичних синдромів кульшового суглоба дозволяє визначати нові показники. Використання запропонованої системи діагностично-лікувальної тактики диспластичної патології кульшового суглоба допомагає на ранніх етапах захворювання виявити анатомічні зміни його елементів у взаємодії між собою та провести відповідні лікувальні заходи з відновленням анатомії і функції, запобігти розвитку деформацій, деструктивних змін та дитячої інвалідності. Застосування розробленого пристрою для лікування вроджених вивихів стегна у дітей (патент України № 6540) покращує результати консервативного лікування. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в клінічну практику КЗОЗ "Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня", Луганської, Хмельницької, Херсонської, Сумської, Мукачівської обласних дитячих клінічних лікарень, Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка НАМН України", Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності та у навчальний процес профільних кафедр Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України і Харківського державного медичного університету МОЗ України. Травматологія та ортопедія.
