Дербак М. А. Клініко-патогенетичні особливості хронічного гепатиту С у хворих на цукровий діабет 2 типу та об-грунтування лікування

У результаті дослідження встановлено, що поєднання хронічного гепатиту С та цукрового діабету 2 типу характеризу-ється їх взаємообтяжувальним впливом з високою частотою тяжких форм ЦД-2 типу та більш швидким зниженням сек-реції С-пептиду у порівнянні з неінфікованими, шляхом ініціації автоімунних процесів, спрямованих до - клітин підш-лункової залози. У хворих з поєднанням ХГС та ЦД-2 типу у 2 рази частіше виявлено стадії фіброзу печінки F3- F4, ніж у хворих на ХГС без ЦД-2. Встановлено залежність ступеня фіброзу печінки у хворих на ХГС поєднаний з ЦД-2 від тро-фологічного статусу. Виявлено, що поєднання ЦД-2 і ХГС збільшує частоту стеатозу печінки S 2-3 (?2=4,8; р<0,05). За-пропоновано та обґрунтовано доцільність додаткового одночасного введення адеметіоніну та урсодезоксихолевої кислоти до стандартної противірусної терапії ХГС, що зменшує частоту і тяжкість небажаних явищ (p<0,05), чим підвищує ефективність лікування хворих з предикторами негативної вірусологічної відповіді. На основі отриманих результатів розроблено патогенетичну схему оцінювання ризику розвитку і прогресування порушень вуглеводного обміну у хворих на ХГС з визначенням механізмів формування інсулінової недостатності.