У дисертації наведено результати вивчення показників продуктивного довголіття корів голштинської, українських чорно- та червоно-рябої молочних порід. З'ясовано характер впливу на них різних генетичних і середовищних чинників та прояву фенотипових ознак. Досліджено співвідносну мінливість різних селекційних ознак тварин. На основі результатів досліджень формульовано основні положення добору й підбору тварин з метою одержання корів з кращими показниками тривалості й ефективності довічного використання. На мінливість продуктивного довголіття молочної худоби суттєво впливають умови утримання у конкретному господарстві, дещо менше – рік і сезон народження та першого отелення тварин. Найвищими показниками тривалості та ефективності довічного використання відзначалися тварини, народжені в осінньо-зимовий період. За сезоном першого отелення корів досліджуваних порід жодної закономірності не спостерігалося, а рік народження й першого отелення майже однаково впливав на показники їх продуктивного довголіття. Тварини, які не досягнули стандарту породи за живою масою у певний віковий період, у подальшому мали нижчі показники тривалості довічного використання та довічної продуктивності. Задля подовження продуктивного довголіття корів їх перше отелення потрібно планувати у віці 25-29 місяців. З поміж тварин голштинської та української червоно-рябої молочної порід найдовше використовувалися у стадах та мали найвищі довічні надої корови з тривалістю першого сервіс-періоду 121-150 та тривалістю першої лактації 336-400 днів, а серед тварин української чорно-рябої молочної породи – особини з тривалістю зазначених періодів 151-180 та 371-400 днів відповідно. Дочки корів-довгожительок голштинської породи за показниками тривалості й ефективності довічного використання поступалися не лише своїм матерям, але й середньому по стаду. Потомки довгожительок українських чорно- та червоно-рябої молочних порід відзначалися дещо вищими показниками продуктивного довголіття, ніж в середньому по стаду: довічний надій у них був вищим на 10,4 та 28,9 % відповідно, а кількість лактацій за життя – на 6,4 та 22,7 %. Покращувачами за окремими ознаками продуктивного довголіття дочок виявилися голштинські плідники Рок 373840409, В. М. Ден 5510544, В. Тексел Кін 393522 (канадська селекція) Е. Самб 3035115974 (угорська селекція), Лорд 661288 (німецька селекція), Валентин 373840175, Матадор 373840109 (російська селекція), а також плідники українських чорно- та червоно-рябої молочних порід Абрикос 5806 та Хлор 2052. Кореляційний аналіз свідчить, що найбільш теоретично вмотивованими і практично придатними критеріями прогнозування показників продуктивного довголіття є надій корів за першу (r = -0,217 – +0,205) і кращу лактації (r = +0,061 – +0,609), надій матерів за першу лактацію (r = -0,194 – +0,084) та селекційні індекси предків по батьківській лінії (Б, МБ та ББ) (r = -0,283 – +0,096). Водночас, однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що найсуттєвіший вплив на показники продуктивного довголіття корів молочних порід справляли генетичні чинники, а саме, походження за батьком (ηх2 = 9,9-29,3 %, Р<0,001), умовна кровність за голштинською породою (ηх2 = 5,8-34,3 %, Р<0,001) та лінійна належність (ηх2 = 4,6-19,8 %, Р<0,001). Серед паратипових чинників найбільший вплив на продуктивне довголіття корів мав фактор «стадо» (ηх2 = 2,9-28,7 %, Р<0,001) і значно менший – рік народження й першого отелення та сезон народження й першого отелення. Розрахунковий економічний ефект прогнозуючої селекції за довічним надоєм за добору корів за формою успадкування надою «понаддомінування» + «домінування матері» + «домінування батька», залежно від породи, коливався від 2380 до 4375 грн. на одну корову в рік, тоді як за добору первісток за ознакою надою за 305 днів лактації при інтенсивності 75 % він становив лише 1109-1730 грн.
