Візнюк І. М. Психологія іпохондричних розладів особистості

Дисертація присвячена з'ясуванню механізму зародження і розвитку іпохондричних розладів особистості з урахуванням порушень соматоформного типу та розроблення на цій основі концепції їх психологічної профілактики. У дисертації розкрито загальну організацію дослідження, розглянуто та обґрунтовано методичний інструментарій, визначено критерії поділу учасників дослідження на групи, наведено статистичні дані дослідження, проаналізовані кількісні та якісні показники одержаних результатів. Теоретична база дослідження побудована на принципах мультимодальної психодіагностики, на принципах історизму, об’єктивності, науковості, системності та комплексності. У межах цих підходів були застосовані відповідні методи дослідження, зокрема порівняльно-історичний та проблемно-хронологічний. Важливу роль для проведення структурно-функціонального аналізу зібраних матеріалів, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків і проведення необхідних статистичних підрахунків відіграли міждисциплінарні методи дослідження. Теоретико-методологічний інструментарій, застосований під час написання роботи, ґрунтується на сучасній методології пізнання психологічних явищ і процесів. Його застосування сприяло розкриттю теми дослідження, досягненню поставленої мети й отриманню нових обґрунтованих знань. Реалізовано поетапне впровадження концепції культури безпеки психопрофесійних розладів в умовах «locus minoris resistentiae» за іпохондричною ознакою в осіб працездатного віку за допомогою психодіагностичного методичного інструментарію і застосування психокорекційної програми. Поетапне дослідження було здійснено з урахуванням специфіки професійного забезпечення і стану оптимального функціонування організму в кожного з фахівців різних професій, що відіграло важливу роль у формуванні їх світогляду на етапі зародження і розвитку іпохондричних розладів особистості.