Дисертацію присвячено комплексному вивченню клініко-психологічних проявів та чинників ризику розвитку порушень функціонування сім’ї, де проживає хворий з ендогенним психічним розладом, розробці та науковому обґрунтуванню комплексної системи відповідного медико-психологічного супроводу. У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуальної проблеми сучасної медичної психології – нові підходи щодо медико-психологічного супроводу сімей, де проживають пацієнти з ендогенними психічними розладами на основі ідентифікації психологічних складових та предикторів деформації адаптаційного потенціалу сімʼї. Основою дослідження стало обстеження 541 осіб, з яких 243 – пацієнти з ендогенними психічними розладами, 168 – референтні родичі пацієнтів з параноїдною шизофренією, 75 осіб – референтні родичі пацієнтів з афективними розладами та 55 здорових осіб, які не мають психічно хворого члена сім`ї. Визначено відмінності психопатологічного профілю ендогенних психічних розладів в залежності від загальної тривалості захворювання. Типологія психопатологічного профілю у хворих на параноїдну шизофренію була представлена апато-абулічним (48,8%), депресивно-параноїдним (34,5%), депресивно-іпохондричним (11,3%) та парафренним (5,4%) синдромами. Провідними у психопатологічному профілі хворих на афективні розлади були тривожно-депресивний – 49,3%, депресивно-іпохондричний – 32,0%, астено-депресивний – 18,7% синдроми. Дослідження типології ставлення референтних родичів в сім’ях, де проживає хворий на ЕПР, дозволило виділити певні особливості, які визначались загальною тривалістю патологічного процесу у пацієнтів. Так, на початкових етапах розвитку хвороби (до 4-х років) переважає адекватний тип ставлення референтних родичів до хвороби пацієнта, що створює сприятливе підґрунтя для медико-психологічних втручань. По мірі розвитку патологічного процесу, домінуючу позицію займають драматизуючий та негативний типи відношення з боку референтних родичів (р<0,001). Ідентифікація психоемоційних, індивідуально-психологічних, інтерперсонально-комунікативних та психосоціальних дескрипторів адаптаційного потенціалу сімей, де проживають хворі з ендогенними психічними розладами, дозволило визначити особливості окремих етапів розвитку порушень сімейного гомеостазу при різній тривалості захворювання у члена сім’ї. З урахуванням специфіки клініко-психопатологічних проявів, психопатологічних особливостей та механізмів формування деформації адаптаційного потенціалу сім’ї в залежності від нозологічної приналежності та тривалості ендогенного психічного розладу, розроблено та впроваджено комплексну систему медико-психологічного супроводу сім’ї, де проживає хворий з ендогенним психічним розладом, в основу якої покладено елементи психоедукації для пацієнтів, психокорекції методами когнітивно-поведінкової терапії; майндфулнес-орієнтованої когнітивної терапії; психотренінгу; арт-терапії та психоосвітні інтервенції для референтних родичів з урахуванням клініко-динамічного та нозологічного розвитку психічного розладу та етапу деформації адаптаційного ресурсу сім’ї. За результатами апробації запропонованої системи медико-психологічного супроводу, підтверджено її високу ефективність.
