Царьова І. В. Лексико-дериваційна структура сучасного українського юридичного тексту

Уперше в українському мовознавстві створено концепцію опису системної моделі дериваційного простору слова як багатовимірної структури сучасного юридичного тексту; обґрунтовано статус лексико-дериваційних зв’язків; розглянуто синтагматичні та парадигматичні відношення юридичної лексики в дериваційному аспекті; виокремлено специфікації як базові поняття лексичної деривації, що відображають різні аспекти дериваційного функціювання слова в сучасному українському юридичному тексті; розроблено принципи зіставленності синхронно-функційної моделі дериваційного слова сучасного юридичного тексту; апробовано методику дериваційно-лексикологічного аналізу сучасного українського юридичного тексту. Доведено, що статус дериваційних зв’язків у лексичній системі сучасного юридичного тексту української мови визначається специфічним змістом і формою маніфестації. Змістом зв’язків є діалектична єдність двох складників: детермінаційності та інноваційності (приросту складності, модифікації). Схарактеризовано появу специфікацій у розширеному семантичному просторі слова, що пов’язане з комунікативною потребою виокремити із суцільного смислового континууму одиницю номінації, відтворену як цілісність. У дисертації презентовано новий напрям сучасної лінгвістики – лексико-дериваційна юрислінгвістика.