Новікова О. О. Просте ускладнене речення в сучасній українській літературній мові: структура, семантика

У дисертації цілісно досліджено формально-синтаксичні та структурно-семантичні вияви простого ускладненого речення в сучасній українській літературній мові. Уточнено й уніфіковано поняттєво-категорійний апарат, визначено мінімальний корпус термінів, необхідних для осмислення сутності поняття просте ускладнене речення в проєкції на формально-синтаксичну й семантико-синтаксичну структуру речення. Подано типологію моделей, реалізованих у формально та семантично неелементарному реченні. На засадах комплексного підходу системно описано формально-синтаксичні й семантико-синтаксичні ознаки конструкцій, що ускладнюють просте речення. Схарактеризовано додаткову предикативність як диференційну ознаку ускладнювальних конструкцій, описано її граматичну семантику, систему засобів вираження й комунікативний потенціал напівпредикативних одиниць. Досліджено систему засобів вираження напівпредикативності в її зв’язку із семантикою й функційною спрямованістю пояснювальних конструкцій. Обґрунтовано закономірності функціювання різних ускладнювальних конструкцій у простому реченні. Окреслено типологійні вияви відокремлених членів речення в структурі простого ускладненого речення. Простежено специфічні особливості речень з однорідними членами та їхній структурно-семантичний аналіз. Проаналізовано структурні особливості простих речень, ускладнених вставними та вставленими синтаксичними одиницями, уточнено основні принципи розмежування розгляданих конструкцій, описано їхні функційно-семантичні різновиди. Схарактеризовано речення із звертаннями, частками та вигуками, описано їхні лексико-семантичні, структурно-функційні й інтонаційні особливості вживання. Виявлено явища, суміжні з ускладненням у структурно-граматичному й семантичному аспектах.