Обґрунтовано, що антикорупційна політика – це сукупність заходів, механізмів, інструментів держави з метою запобігання, протидії та боротьби з корупцією через спеціально уповноважені органи державної влади. Водночас, антикорупційний орган державної влади – це сукупність професійно підготовлених осіб з відповідної освітою розподілених відповідно до функціональних обов’язків, які виконують функції запобігання, протидії та боротьби з корупцією, діяльність яких спрямована на формування негативного ставлення населення країни до корупції та покращення міжнародного репутаційного потенціалу країни.
Обґрунтовано, що Україна тяжіє до тих країн, де створення та діють різні спеціальні інституційні моделі щодо виконання основних функцій боротьби з корупцією, які відповідають міжнародним стандартам. В Україні створена та діє спеціально уповноважені органи, діяльність яких спрямована на запобігання та протидію корупції. Так, превентивним органом державної влади є Національне агентство з питань запобігання корупції; органами, що займаються розслідуванням випадків корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, є Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань; підтримання державного обвинувачення у відповідних провадження належить до функцій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; виявленням, розшуком та управлінням активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, займається Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активам, одержаними від корупційних та інших злочинів; Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів.
Запропонована модель співпраці антикорупційних органів державної влади через створення та реалізацію Національного проекту – формування ефективної комунікації антикорупційної комунікації антикорупційних органів державної влади.
Обґрунтовано створення Координаційного центру (Антикорупційна моніторингова група) на чолі з Прем’єр-міністром України, до функцій такого центру можна віднести, зокрема: по-перше, формування єдиної Антикорупційної стратегії та плану дій; по-друге, координація діяльності антикорупційних органів державної влади; по-третє, моніторинг, координування роботи і проведення консультацій для міністерств і центральних органів виконавчої влади з питань реалізації Плану дій із запобігання і протидії корупції; по-четверте, обговорення, аналіз і схвалення звітів про хід виконання Плану дій.
