Дисертаційну роботу присвячено вдосконаленню теоретико-методичних засад інтелектуальних інвестицій в інноваційній діяльності підприємств та розробці науково-практичних рекомендацій в управлінні, формуванні та реалізації інноваційної стратегії на промислових підприємствах України.
У першому розділі «Теоретичні основи управління інтелектуальними інвестиціями в промисловій галузі» проаналізовано теоретичні основи інвестицій із різних точок зору науковців, що визначило багатоаспектність даного поняття та є ключовим фактором розвитку підприємства, регіону, держави, галузі.
В процесі дослідження інтелектуальних інвестицій було визначено матеріальні цінності, які забезпечують зростання національної економіки, та включають процес вкладання інвестицій у розвиток підприємства. Інвестиційна діяльність є основою для отримання економічного ефекту та виступає в якості гаранту стійкого економічного розвитку. Приведено авторське визначення цього поняття. Аналіз теоретичних думок науковців дає можливість для побудови моделі інвестиційної поведінки підприємства в інноваційному середовищі на промислових підприємствах.
Визначено та систематизовано теоретичні поняття інвестицій, вплив інтелектуальних інвестицій, людського капіталу та інноваційної діяльності на економічну ефективність промислового підприємства та галузі.
Проведено дослідження теоретичного поняття «людський капітал», що є стимулом для розвитку підприємства, на який впливають три чинники: минулий період; зміни в економіці підприємства; знання, які стосуються зміни кадрового потенціалу; наукові поняття зарубіжних та вітчизняних дослідників (інвестиція, людський капітал, інтелектуальний капітал). Доведено, що взаємодія людського капіталу та інтелектуального капіталу дає підприємству вагомий економічний ефект завдяки неординарним рішенням, думкам, професійним навичкам та знанням людського капіталу.
Визначено теоретичний підхід до оцінки економічного ефекту інтелектуальних інвестицій на промислових підприємствах, типи оцінки вартості, критерії оцінки інтелектуальних інвестицій, методи (надлишкового прибутку, чистого прибутку, ринкова вартість на об’єкт) та підходи оцінки інтелектуальних інвестицій.
У другому розділі «Аналіз стану ефективності та оцінки інтелектуальних інвестицій в промисловій галузі» визначено: аналіз інтелектуальних інвестицій світового ринку та України на прикладі країн світу; п’ятірку кращих країн світу за даними індексу глобальної економічної інформації; витрати на інноваційний розвиток та частка ВВП країн світу; динаміку країн у глобальному інноваційному індексі. За даними ВОІВ, що об’єднує такі міжнародні системи, як: РСТ – міжнародна патентна система (винаходи); Мадридська система – міжнародна система товарних знаків; Гаазька система – міжнародна система промислових зразків, досліджена та проаналізована інноваційна діяльність країн світу.
Проаналізовано та розкрито аналіз інтелектуальних інвестицій в Україні на винаходи, корисну модель, товарний знак, що впливають на стійкий розвиток промислових підприємств України, виявлено тенденції цих факторів для подальшого визначення шляхів розвитку інноваційної діяльності підприємств.
Обґрунтовано, що в Україні інноваційний регіональний потенціал використовується частково. Управління інноваційним розвитком в Україні недостатньо розроблено, як теоретично так і практично, часто не враховуються ресурсні дані регіону, що створює додаткові труднощі для розвитку та функціонування.
Проаналізовано конкурентні переваги підприємств вагонобудівної галузі України на прикладах проектно-конструкторських бюро України та вагонобудівних підприємств Європи, структуру подачі заявок на об’єкти права інтелектуальної власності та отриманий економічний ефект від впровадження інноваційної діяльності кошти, які можна зекономити при використанні вагонів поліпшених конструкцій, проведений аналіз сучасного стану інноваційної діяльності вагонобудівної галузі.
В третьому розділі «Удосконалення управління інтелектуальними інвестиціями на промислових підприємствах» в моделюванні міжнародного трансферу знань в економіці доведено в рамках економетричної моделі з використанням панельних даних, встановлений зв'язок між залежною зміною ВНП на душу населення і регресорами запропоновано та розраховано в глобальному та регіональному аспектах, згрупованими у 4 інтеграційно-технологічних кластери, в результаті обґрунтовано висновок про часткову достовірність висунутої гіпотези у формуванні міжнародних зв’язків виробництва, трансферу і споживання знань, що в подальшому використано у вагонобудівній галузі.
Розроблено механізм управління інтелектуальними інвестиціями на мезорівні, що дає можливість проаналізувати основні чинники внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства та проведення аналізу інноваційного потенціалу промислового підприємства, що є головною умовою конкурентоспроможного розвитку та переходу до нової, цифрової економіки.
