У дисертаційній роботі отримано нові обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують науково-прикладне завдання поглиблення теоретичних підходів та розробки практичних рекомендацій щодо формування і розвитку міжнародних кластерів з інноваційно-освітнім ядром в Україні.
Запропоновано модель кластерного сервісу в Україні, заснованого на принципі «згори-вниз», що передбачає проактивну роль держави та врахування специфічних факторів ринкового середовища в Україні, що включає сервісну підтримку, законодавче забезпечення процесів, формування і підтримку мережевої міжнародної комунікації між університетами, бізнесом та державою, а також впровадження програмних ініціатив для формування університетів як ядра міжнародних інноваційних кластерів в умовах невідповідності закладів вищої освіти характеристикам підприємницьких університетів.
Удосконалено концепцію ядра міжнародного інноваційного кластеру, як центрально утворюючого його елемента, що ініціює створення, формує принципи та мету, визначає характер функціонування та розвитку кластеру, а також варіанти взаємодії ядра з суб’єктами (вертикальна взаємодія «згори-вниз», горизонтальна взаємодія, поліцентрична взаємодія, вертикальна взаємодія «знизу-вгору», мережева взаємодія), що дозволяє систематизувати світовий досвід та побудувати ефективну модель кластеру з освітнім ядром в Україні.
Визначено сутність поняття «підприємницький університет», який виступає інститутом, що реалізує функцію генерації нових знань та технологій через створення інфраструктурних умов для комерціалізації та захисту інтелектуальної власності з метою розвитку інноваційної системи та посилення конкурентоспроможності економіки країни, що дозволило сформувати характеристики підприємницького університету як ядра кластеру, що включає принципи (рефлексивність, мультидисциплінарність, автономія, прикладний контекст), наявність), інституційну структуру (організації трансферу технологій, система захисту інтелектуальної власності, спільні дослідницькі центри, дочірні компанії), система фінансової диверсифікації (залучення венчурних інвестицій, власні доходи, державні програми), а також системи підтримки дослідництва та підприємництва.
Удосконалено категоріальний апарат на прикладі «кластер» та «міжнародний інноваційний кластер». Було визначено міжнародний інноваційний кластер як мережу взаємопов’язаних інститутів різних країн світу з домінуючою роллю науково-дослідної або освітньої установи, які здійснюють спільну дослідницьку та інноваційну діяльність і залучені до міжнародного трансферу технологій з метою отримання синергії та підвищення конкурентоспроможності на засадах сталого розвитку. В свою чергу, як економічну категорію, міжнародний інноваційний кластер було визначено як систему економічних відносин, яка складається між суб’єктами кластерної взаємодії і базується на здійсненні спільної дослідницької і інноваційної діяльності, а також залучення до міжнародного трансферу технологій з метою реалізації своїх економічних інтересів. Дане удосконалення категорії на відміну від існуючих виділяє роль освітньо-наукового середовища, акцентує увагу на ядрі та основних інструментах досягнення результатів, що забезпечує основу для побудови моделі інноваційного кластеру в Україні.
