Баранова А. В. Хірургічні аспекти комплексного лікування хворих на тричі-негативний рак молочної залози

Метою дослідження було покращення результатів комплексного лікування хворих на тричі-негативного раку молочної залози (ТНРМЗ) за допомогою удосконалення тактики й техніки хірургічного лікування та післяопераційної реабілітації хворих через розв’язання завдань дослідження: дослідити клініко-морфологічні особливості ТНРМЗ; вивчити безпосередні результати радикальних операцій у хворих на ТНРМЗ; розробити комплекс заходів для профілактики постмастектомічного синдрому після радикальних операцій у хворих на ТНРМЗ; вивчити віддалені результати лікування хворих на ТНРМЗ; оцінити результати лікування хворих на ТНРМЗ з огляду на індивідуальні особливості. Здійснено ретроспективний та проспективний аналіз історій хвороб та обстеження 147 жінок, які знаходилися в онкохірургічному відділенні № 2 Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру (ХОКОД) або в медичному центрі ТОВ «МОЛЕКУЛА-МЕД» на хірургічному етапі лікування через рак молочної залози (РМЗ) та відповідали таким критеріям: діагностований та гістологічно підтверджений РМЗ; відсутність віддалених метастазів; хірургічне втручання як складова комплексного або комбінованого лікування; наявність результатів імуногістохімічного (ІГХ) дослідження з визначеним молекулярним підтипом РМЗ; у проспективному дослідженні — інформована згода пацієнтки на участь у дослідженні та обробку персональних даних. Усім хворим виконувалося комплексне клініко-лабораторне та інструментальне дослідження відповідно до чинних протоколів. Залежно від ІГХ субтипу, хворі були розподілені на дві групи: І (основна) група — 66 жінок із ТНРМЗ, ІІ (контрольна) — 81 жінка з іншими ІГХ-підтипами РМЗ (люмінальний А; люмінальний В та HER2+). Усі пацієнтки отримали лікування згідно із сучасними клінічними рекомендаціями: 113 (76,9 %) жінок перенесли радикальну мастектомію (РМЕ), 34 (23,1 %) жінки — радикальну резекцію молочної залози (РРМЗ). У всіх хворих виконана дисекція лімфатичних вузлів (ДЛВ) 2–3 порядку та дренування зони лімфодисекції. У 61 (41,5 %) пацієнток виконано реконструктивну операцію — алопластику молочної залози силіконовим протезом: у 3 (2,0 %) — первинну алопластику, у 52 (35,4 %) — двоетапну алопластику (експандер-імплант), у 6 (4,1 %) випадках — двоетапне протезування молочної залози через рік та більше після РМЕ. Хіміотерапію (ХТ) отримали 139 (94,6 %) пацієнток, зокрема, неоад’ювантну хіміотерапію (НАХТ) — 49 (33,3 %) хворих; гормональну терапію — 60 (40,8 %) жінок (з яких 12 після курсу ХТ). Променеву терапію отримали 88 (59,9 %) пацієнток у разі наявності ураження регіонарних лімфовузлів і після органозберігаючої операції.