У дисертації на основі антропоцентричного та міждисциплінарного підходів уперше здійснено комплексне дослідження лінгво- і семантико-когнітивних ознак концепту САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION, реалізованого в англійському лінгвокультурному просторі, та виявлено номінативні одиниці сучасної англійської мови й іконічні елементи, які слугують засобами реалізації досліджуваного концепту в англомовній науково-фантастичній прозі ХХ-ХХІ століть. Опрацьовано теоретичні положення вивчення концепції самовідчуження у сучасній науковій парадигмі знань, згідно з якою самовідчуження є процесом, що відбувається у самій людині, її свідомості як внутрішньоособистісний конфлікт індивіда, екстраполюється на природу, соціальні інститути, матеріальні й духовні цінності, що веде до знеособлення та усереднення особистості, дегуманізації людських відносин, відчуття ізольованості, безпорадності, страху. В англомовній картині світу поняття самовідчуження використовується у філософському, правовому, психологічному, соціологічному й медичному дискурсах. Спостережено, що антропоцентричне переосмислення проблематики особистісного відчуження, причин і наслідків виникнення почуття відчуження між людьми, під якими розуміють припинення близьких, дружніх відносин, внутрішнє відштовхування і збайдужіння, відокремленість, що пов’язані з анонімністю, відсутністю взаємності, неможливістю бути «почутим», ізольованістю особистості від свого соціального оточення, перебуває у центрі досліджень відносно нової сфери знань, біоетики, яка охоплює аспекти взаємодії науки і моралі. Вибір англомовних прозових творів науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть зумовлений кореляцією таких проблем біоетики, як поєднання біологічного знання із пізнанням системи людських цінностей, із темами, які висвітлює «м’яка» наукова фантастика. Однією з таких є морально-етичні проблеми генного втручання у людський організм шляхом клонування та непередбачувані наслідки у системі ціннісних орієнтацій людей, порушення яких може призвести до втрати ідентичності й індивідуальності, деперсоналізації та самовідчуження. У дисертаційній роботі концепт визначено як абстрактне ментальне утворення, комплексну культурно-ментально-мовну одиницю, яка охоплює три рівні (поняттєвий, ціннісний, образний), що забезпечують її зв’язок із мовою (концепт опредметнюється, об’єктивується у мові), культурою (концепт обумовлюється, детермінується культурою) і свідомістю (концепт знаходиться, лежить у свідомості). Виявлено, що концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION є актуальним онтологічним об’єктом лінгвокультурних і лінгвокогнітивних досліджень як комплексний полівалентний конструкт людської свідомості й буття. В англомовних прозових творах науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION реалізується як художній багаторівневий когнітивний конструкт, що вирізняється емоційно-експресивною маркованістю й особливими образами, експлікованим вербальними знаками.
