Старіков В. В. Клініко-лабораторне обґрунтування лікування пацієнтів з зубощелепною патологією у вертикальній площині з застосуванням постійних магнітів (експериментально-клінічне дослідження)

В дисертації вирішується актуальне завдання сучасної ортодонтії – лікування патологій прикусу шляхом використання ортодонтичних апаратів з Nd-Fe-B постійними магнітами, що забезпечує прогнозоване локальне переміщення зубів без перевантаження структур пародонту. Даний підхід є альтернативним і має ряд переваг в порівнянні з традиційною технікою лікування брекет-системами. Так конструкція лікувального апарату може бути представлена знімною капою зі встановленими в ній магнітами і магнітами, що фіксуються на окремо розташованих зубах. З огляду на простоту конструкції і можливість зняття апарату на час чищення зубів, підтримання високого рівня гігієни порожнини рота не викликає труднощів. Поява на ринку магнітного сплаву Nd-Fe-B дозволила суттєво зменшити розміри магнітів, і зрівняти їх за розмірами з замками брекет-системи. Використовуючи апарати з магнітами для корекції положення окремих зубів, можна домогтися виправлення прикусу в короткі терміни без зміни положення опорних зубів. Однак для широкого використання ортодонтичних апаратів з магнітами треба вирішити ряд проблем. Тому подальші дослідження з аналізу сил взаємодії магнітів, їх корозійного захисту і клінічного застосування є актуальними. Метою даного дослідження є клініко-експериментальне вирішення задачі лікування патологій прикусу у вертикальній площині шляхом використання ортодонтичних апаратів з Nd-Fe-B постійними магнітами. Завдання дослідження: 1. Вивчити в експерименті силу взаємодії магнітів в залежності від їх розмірів і відстані між магнітами в притягуючій або відштовхуючій конфігурації. 2. Розробити математичну модель для теоретичного розрахунку сили взаємодії постійних магнітів та провести порівняльний аналіз з експериментальними даними. 3. Провести оцінку ефективності пасивації поверхні постійних магнітів за допомогою оксидних та нітридних покриттів. 4. В експерименті на тваринах провести аналіз токсичного впливу Nd-Fe-B постійних магнітів. 5. Вивчити гістологічну картину взаємодії живої тканини і матеріалу магніту у вихідному стані та після нанесення захисного покриття. 6. Розробити методику корекції прикусу за допомогою ортодонтичного апарату, що включає в свою конструкцію постійні магніти, та оцінити його ефективність при лікуванні пацієнтів із зубощелепною патологією у вертикальній площині. Для експериментального вимірювання сил взаємодії між магнітами була зібрана установка на базі аналітичних ваг. Один з магнітів прикріплявся до пліч коромисла ваг, а другий фіксувався за допомогою епоксидного клею до мідної плити, сила тяжіння якої істотно перевищувала силу притяжіння магнітів всіх габаритів, які брали участь у випробуваннях. Дистанція між магнітами контролювалася кількістю алюмінієвих прокладок фіксованою товщини t = 1,4 мм. При випробуваннях було встановлено, що на відстані 6 мм між магнітами величина сили їх взаємодії стає недостатньою для ефективного переміщення зубів, причому її значення для магнітів обох габаритів практично однакове (< 20 гс). При зближенні магнітів сила взаємодії швидко зростає і вже на дистанції 1 мм перевищує значення 300 гс. Отже, діапазон дистанцій для найбільш ефективного застосування Nd-Fe-B магнітів в середньому становить 1-6 мм. При використанні магнітів інших розмірів необхідне попереднє експериментальне отримання градуювальної кривої. Це дозволить правильно розрахувати параметри створюваної ортодонтичної конструкції. Таким чином, експериментальні дані по визначенню сил взаємодії між магнітами Nd-Fe-B різних типорозмірів показали, що сучасні матеріалознавчі технології дозволяють виготовляти магніти розмірами, аналогічними до розмірів замків брекет-систем, і ці магніти забезпечують необхідні величини сил для різних переміщень зубів при корекції аномалій їх положення.