Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичного забезпечення формування адаптивної стратегії в когнітивному управлінні підприємством. Науково-методологічною основою дослідження є праці зарубіжних та вітчизняних вчених у галузі когнітивного менеджменту, когнітивного управління, адаптивного управління, проактивного управління, управління конкурентоспроможністю.
Для вирішення поставлених у роботі задач було використано загальнонаукові методи дослідження: логіко-теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, та спеціальні методи: експертного аналізу, машинного навчання, методи аналізу панельних даних, матричні моделі, методи імітаційного, когнітивного, сценарного моделювання.У першому розділі дисертаційної роботи було визначено, що в контексті секторальної політики розвитку економіки України в якості одного з драйверів економічного зростання експерти виділяють IT-сектор, який характеризується випереджаючими в порівнянні із середньосвітовими темпами розвитку галузі та зростаючими темпами приросту питомої ваги в загальній структурі експорту України.
Обґрунтовано, що висока швидкість поширення «шоків» в глобальній економіці, призводить до необхідності застосування технологій якісного або комбінованого (кількісно-якісного) аналізу цих процесів. Когнітивне управління розглядається як управління, засноване на когнітивному моделюванні, що дозволяє прогнозувати наслідки тих чи інших управлінських рішень, розробляти ефективні стратегії в умовах неповноти і неоднорідності інформації та турбулентності зовнішнього середовища з урахуванням важко передбачуваних факторів і тенденцій. Запропоновано механізм формування адаптивної стратегії в когнітивному управлінні КС підприємств IT-сектора, який, на відміну від існуючих, враховує контур антисипації (попередження), що дозволяє визначити стійкість конкурентних позицій підприємств IT-сектору України і розробити проактивну адаптивну стратегію, яка спрямована на підтримку високого рівня конкурентоспроможності та підвищення вартості бізнесу IT-компаній. Основними блоками запропонованого механізму є блоки оцінювання і прогнозування стану середовища підприємства та блок прийняття управлінських рішень. Визначено спектр завдань кожного блоку механізму і методів їх вирішення.У другому розділі роботи розроблено методичне забезпечення вирішення завдань блоку оцінювання і прогнозування стану середовища підприємства, що дозволило сформувати систему діагностичних індикаторів конкурентоспроможності; виділити однорідні за рівнем конкурентоспроможності кластери станів IT-компанії, знайти прогнозні значення рівня конкурентоспроможності з урахуванням тенденцій розвитку IT-сектора; оцінити стійкість конкурентних позицій та прийняти рішення про доцільність застосування адаптивної стратегії управління конкурентоспроможністю IT-компаній. Запропонований методичний підхід апробований на даних про діяльність 20-ти компаній IT-сектора України. Розроблено когнітивну модель визначення рівня конкурентоспроможності ІТ-компанії, що дозволяє проводити імітацію динаміки зміни цього показника внаслідок певних управлінських впливів. У третьому розділі дисертаційної роботи розроблено структурно-логічні схеми формування проактивної адаптивної стратегії IT-компаній, що враховують фактори розвитку галузі, конкурентоспроможності та фінансового потенціалу підприємств. Це дозволило згенерувати спектр стратегічних альтернатив, оцінити їх ефективність, обрати найбільш доцільну проактивну стратегію підвищення рівня конкурентоспроможності IT-компанії. Побудовані моделі базуються на діагностики стану середовища функціонування IT-компанії, визначенні її фінансового потенціалу та рівня конкурентоспроможності, враховуючи позиції на глобальному ринку та дозволяють сформувати вектор стратегічного розвитку, обравши найбльш доцільний тип проактивної стратегії. Апробація моделей здійснена на даних про діяльність трьох вітчизняних IT-компаній: EPAM, Luxoft, Infopulse.На основі аналізу когнітивної моделі розроблені сценарії результативності проактивної стратегії для компанії EPAM. У сценаріях враховано стратегічні альтернативи, що включають комплекс управлінських впливів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування, як окремих локальних підсистем, так і їх сукупності. Практичне значення одержаних наукових результатів дисертації підтверджується довідками про впровадження у діяльності на підприємствах: ТОВ « ДМД БАЙНАРІ » (довідка №1/06 від 08.06.2020 р.), ТОВ «РАЙЗ 19» (довідка №1/07 від 07.05.2019) і в навчальному процесі Харківського національного університету імені Семена Кузнеця (довідка № 20/86-02-118/1 від 26.06.2020 р.).
