Невід'ємною складовою успiшної дiяльностi та стабільного економічного розвитку вітчизняних підприємств є належний рівень економічної безпеки. Дослідивши наукові погляди щодо сутнісного наповнення економічної безпеки підприємства визначено, що кожен підхід має певні переваги та недоліки, проте жоден з них не відповідає комплексним характеристикам. У роботі запропоновано синергічний підхід до формування мети та функціонування системи економічної безпеки, а також авторське бачення поняття «економічна безпека підприємства».
У ході дослідження систематизовано та уточнено функціональну структуру економічної безпеки підприємства, що, на відміну від існуючих підходів, уможливлює здійснення ґрунтовного аналізу та ефективного управління економічною безпекою підприємства.
Здійснено аналіз сучасних механізмів управління економічною безпекою підприємства та доведено, що дане поняття, як предметна область загального механізму управління підприємством, не отримало належного трактування та дослідження. У роботі представлено формалізацію дефініції «організаційно-економічний механізм управління економічною безпекою підприємства» та сформовано систeмоутворюючі домінанти механізму управління економічною безпекою підприємств, що дозволило визначити елементи і функціональні та iєрархiчні зв’язки між ними. Так, на основі аналізу фахової економічної літератури, яка присвячена питанням управління економічною безпекою підприємства, запропоновано виокремлювати наступні складові механізму управління економічною безпекою підприємства, а саме: організаційну, економічну, моніторингову, мотиваційну та функціональну.
В роботі здійснено оцінку зернопереробної галузі та визначено, що галузь в цілому та зернопереробні підприємства, зокрема, потерпають від ряду фінансових, нормативно-законодавчих та технічних проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню рентабельності та інвестиційної привабливості зернопереробної промисловості. Також проаналізовано фінансово-господарську діяльності зернопереробних підприємств Вінницької області і визначено їхні сильні та слабкі сторони. Систематизовано зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на економічну безпеку зернопереробних підприємств і виокремлено їх основні підгрупи, що, зважаючи на тенденції та перспективи розвитку економіки країни в цілому та ринку переробки зерна, полегшить процес прийняття управлінських рішень.
Досліджено методичні підходи до оцінки економічної безпеки підприємства, охарактеризовано їх значимість, переваги та недоліки. Запропоновано алгоритм проведення оцінювання рівня економічної безпеки підприємств та розкрито особливості формування індикаторів оцінки. Згруповано систему показників оцінювання економічної безпеки підприємств за кожною її складовою, що дозволить виявити проблемні ділянки та деструктивні зміни компонент економічної безпеки, попередити можливі загрози для функціонування підприємства.
Розроблено структурну модель механізму управління економічною безпекою підприємства, яка базується на комплексній системі оцінки економічної безпеки і включає інструменти, важелі та методи управління економічною безпекою, що забезпечує ідентифікацію проблем та відхилень у діяльності підприємства на основі запропонованих заходів здійснюють їх усунення або коригування з мeтою наближeння пoточних параметрів oб’єкта до планoвих норм.
Удосконалено видові характеристики та порядок формування і реалізації стратегії управління економічною безпекою підприємства, що сприятиме ефективному розвитку підприємства в умовах невизначеності та ризиків. Проведена систематизація видів стратегій дозволила запропонувати стратегії управління за сферами впливу на економічну безпеку зернопереробних підприємств і включити до їх складу: логістичну; ресурсну (матеріально-технічну, енергетичну); організаційну ( географічну, політико-правову); кадрову та фінансову стратегії.
Упорядковано сукупність підсистем забезпечення механізму управління економічною безпекою та виокремлено підсистему фінансового забезпечення (самофінансування, кредитування, страхування, державне фінансування, інвестування), нормативно-правового (загальне, спеціальне), кадрового (працівники, підрозділи, служби), інформаційного (внутрішнє, зовнішнє), організаційно-методичного (інструкції, статутні положення, методики оцінки та забезпечення економічної безпеки підприємства) та технічного (комплекс програмно-технічних засобів, що забезпечують функціонування всіх систем механізму).
