Мета дослідження - удосконалити лікування хворих з неалкогольною жировою хворобою печінки в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу на підставі визначення рівня церамідів у плазмі крові.
Для досягнення мети було обстежено 102 пацієнта з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), які були розподілені на три групи. До першої групи входили пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2-го типу) (51 пацієнт), до другої - пацієнти без ЦД 2-го типу та з індексом НОМА від 2,5 до 5,0 (51 пацієнт). У ході роботи із двох вищенаведених груп було утворено додаткову третю групу пацієнтів, які мали явища дисліпідемії (20 пацієнтів). Середній вік пацієнтів першої та другої груп – 54,3 ± 7,2 років, вік пацієнтів третьої групи становив 64,9 ± 1,4 років. У першій групі співвідношення чоловіків і жінок було 52,9 % (27) та 47,1 % (24), у другій групі 54,9 % (28) та 45,1 % (23), у групі пацієнтів з дисліпідемією 60 % (12) та 40 % (8) відповідно. До контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб – 55 % (11) чоловіків та 45 % (9) жінок.
Дизайн даного дослідження був схвалений комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця № 116 від 29.11.2018 р.
Обсяг досліджень здійснювався згідно з метою роботи та включав збір анамнезу, фізикальне та антропометричне обстеження (вимірювання зросту, маси тіла, обчислення ІМТ, співвідношення ОТ/ОС). Крім того, визначався біохімічний аналіз крові (аланінамінотрансфераза (АЛТ) та аспартатамінотрансфераза (АСТ), білірубін, лужна фосфатаза (ЛФ), гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП)), ліпідний профіль, рівень глюкози плазми крові, індексу НОМА та глікованого гемоглобіну (HbA1c). За допомогою рідинної хроматографії з мас-спектрометрією було визначено фракції церамідів С16:0, С18:0, С24:0, С24:1 та їхні співвідношення С16:0/С24:0, С18:0/С24:0, С24:1/С24:0, С18:0/С16:0. Для оцінки стеатозу, активності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) та фібротичних змін печінки проводились інструментальні дослідження (УЗД: стеатометрія, еластометрія).
За результатами шестимісячного лікування виявлено достовірне зменшення співвідношення С16:0/24:0 у трьох групах (р < 0,01). У групі пацієнтів з НАЖХП і ЦД 2-го типу, які приймали метформін, С16:0/24:0 зменшилося вдвічі порівняно з іншими пацієнтами. При порівнянні результатів пацієнтів з дисліпідемією з пацієнтами другої групи, зменшення співвідношення С18:0/24:0 у них через 6 місяців було статистично незначущим (p > 0,05). Проте в пацієнтів з дисліпідемією в порівнянні з пацієнтами інших груп, відзначалося достовірне зменшення С18:0/24:0 (р < 0,05, р < 0,01). При порівнянні даних було виявлено, що на фоні шестимісячного лікування співвідношення С24:1/24:0 достовірно зменшилося у трьох групах (р < 0,01). Найбільші зміни спостерігалися в пацієнтів з ЦД 2-го типу, в яких співвідношення С24:1/24:0 зменшилося в 1,7 раза. Аналіз результатів співвідношення С18:0/16:0 продемонстрував достовірне його збільшення в усіх групах у кінці шостого місяця лікування (р < 0,01). Однак відмінність співвідношення С18:0/16:0 у пацієнтів другої групи та пацієнтів першої групи не була статистично значущою (р > 0,01).
