Лисаченко Є. І. Тимчасовий доступ до речей і документів як засіб кримінального процесуального доказування

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100671

Здобувач

Спеціальність

  • 081 - Право. Право

22-04-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.007.046

Національна академія внутрішніх справ

Анотація

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних, правових і прикладних проблем застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування. Вивчено історичний розвиток тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування у вітчизняному кримінальному процесі та процесуальному законодавстві окремих зарубіжних країн; визначено місце тимчасового доступу до речей і документів у системі засобів кримінального процесуального доказування; окреслено приводи, підстави та механізм застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування; розкрито особливості кримінальних процесуальних гарантій застосування тимчасового доступу до речей і документів, що містять інформацію з обмеженим доступом. У роботі вивчено історичний процес становлення та розвитку тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування та виокремлено чотири періоди: 1) формування в період Київської Русі, 2) становлення та розвиток у період перебування українських земель у складі інших держав, 3) радянський період, 4) період розбудови правової незалежної України. Запропоновано в останньому періоді виокремлювати два етапи розвитку: проведення виїмки під час дії норм КПК України 1960 року та реалізація тимчасового доступу до речей і документів за КПК України 2012 року. Аргументовано, що розуміння тимчасового доступу до речей і документів як результату еволюції в подальшому дозволить визначити його зміст, місце в системі засобів кримінального процесуального доказування та особливості механізму застосування. Шляхом застосування порівняльно-правового методу дослідження встановлено близькість низки кримінально-правових норм у законодавстві про тимчасовий доступ до речей і документів багатьох зарубіжних країн та України, а також виявлено відмінності правового регулювання досліджуваного інституту.

Файли

Схожі дисертації