У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання актуального наукового завдання з обґрунтування теоретико-методологічних засад та науково-прикладних рекомендацій щодо забезпечення інформаційної відкритості шляхом формування та реалізації комплексного механізму забезпечення інформаційної відкритості діяльності органів публічної влади. Найбільш значущими результатами дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають суть роботи та виносяться на захист уперше, є запропонований комплексний механізм забезпечення інформаційної відкритості діяльності органів публічної влади, що представлений структурно-функціональною схемою забезпечення інформаційної відкритості діяльності органів публічної влади, яка включає такі складові: мету; об’єкти та суб’єкти забезпечення інформаційної відкритості; принципи; методи; механізми; інструменти; впливи, а також детермінанти значущих чинників визначення рівня забезпечення політико-правового, організаційнотехнологічного, інформаційно-комунікаційного, кадрово-мотиваційного механізмів, якими обумовлено комплексне забезпечення інформаційної відкритості діяльності органів публічної влади. Встановлено, що здійснення ефективного публічного управління вимагає забезпечення достатнього рівня інформаційної відкритості діяльності органів публічної влади, яка реалізується шляхом використання інструментів інформаційної відкритості, більшість з яких працює на основі відкритих даних. Для розв’язання цього питання розроблено оцінний інструмент інформаційної відкритості, за допомогою якого можливо: сформувати систему моніторингу індикаторів якості інформаційних послуг; створити мережу органів публічної влади, які використовують оцінний інструмент інформаційної відкритості для підняття рейтингу органу публічної влади і,
відповідно, можливостей залучення додаткових коштів на розвиток. З метою зміцнення довіри громадськості до органів публічної влади,
що розглядається як необхідна передумова ефективності реалізації державної політики, запропоновано рекомендації щодо реалізації комплексного механізму забезпечення інформаційної відкритості, спрямовані, з одного боку, на забезпечення можливостей громадськості контролювати і моніторити діяльність органів публічної влади на всіх рівнях управління, а з іншого боку – надає можливість органам публічної влади залучати громадян до безпосереднього управління справами на державному, регіональному та
місцевому рівнях, розвиваючи державно-громадську взаємодію.
